Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід | RSSВівторок, 17.09.26, 17:31


 
Меню сайту
Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 144
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

 









Головна » 2016 » Березень » 24 » "Без музики життя було б помилкою"
19:26
"Без музики життя було б помилкою"

"Без музики життя було б помилкою"
Фрідріх Вільгельм Ніцше

   В житті кожної людини є події, які ділять його на “до” і “після”,  змінюють нас назавжди...

   Так, здавалося б випадково потрапивши на концерт, розумієш, що справді у цьому житті немає нічого випадкового, і що тобі вкрай необхідно було там опинитись,що це саме те, чого так прагнула твоя спрагла душа..
   Ще у студентські роки, побувавши на виступі каравану Сонячних бардів, здалось, ніби це люди з іншої планети,світлі та мудрі, чий погляд огортає любов'ю всіх і все навколо..
   Після концерту розумієш, що не хочеш, та вже навіть і не зможеш розлучитись із творчістю цих по-справжньому талановитих музикантів..
   І коли знову випадає така нагода і на запрошення  люб’язно відгукується бард Віктор Пашник, зустрічі чекаєш із превеликим нетерпінням.
   Так 21 березня Пляшевська ЗОШ зустрічала молодого українського митця по-козацьки, з хлібом-сіллю і миром. Здавалось, Віктор із усіма давно знайомий, а школярі, до душі яким найбільше припали жартівливі українські пісні, старалися навіть підспівувати кобзареві. І за такий короткий час слухачі перетворились на справжніх шанувальників, закоханих у творчість кобзаря.

   А поки у вас  особисто не випаде можливість насолодитись прекрасним виконанням авторських та народних пісень, грою на гітарі та бандурі та розповідями про те, хто він і чим живе,що кобзар так майстерно поєднує у  своїх виступах, давайте подивимось, що знає про нього світ. Отож, Віктор Пашник - кобзар Шкрум, навчався у єдиній в Україні Стрітівській кобзарській школі. Випускник 1999 року. З ніжністю і теплотою згадує свого вчителя Василя Литвина, відомого українського кобзаря. Уперше вийшов на вулицю з бандурою, коли хтось із учнів поцупив гроші, які дала мати. Після кобзарської школи Віктор  вступив до чернівецького університету на кафедру музики та українознавства. Нині постійної роботи музикант не має. Їздить Україною автостопом, грає на корпоративних вечірках. Та найбільше виступає просто неба. Каже: “На вулиці можна зімпровізувати, виконати те, чого душа бажає, ухопити настрій перехожих”.

   Кажуть, музика надихає весь світ, окриляє душу, надає життя і веселощів всьому існуючому, що її можна назвати втіленням всього прекрасного і всього піднесеного. Воістину це так..
   Музика - найтісніший зв'язок з народом,вона може змінити його погляди, проникаючи у самі глибини свідомості, дарує неймовірні за силою відчуття. Пісня- найбільший скарб народу, а кобзарське мистецтво, як ніщо у цьому світі, вчить цей скарб цінувати,очищає душі, сприяє духовному розвитку і зростанню.
   Щиро урочисто звучали пісні  музиканта, наповнені гордістю за Батьківщину, повагою до батьків та козацьким змістом. “Вже сьогодні давайте будемо щось робити для майбутнього нашої держави - говорить Віктор - бо найголовніше виховати достойних українських громадян.”

   Велика честь і слава народитись українцем, а найважливіша справа для кожного - полюбити свій рідний край так, як любить його Віктор Пашник.

   Дякую, Вікторе, що торкаючись струн, торкаєшся душі, що  знову відчула себе по-справжньому живою,  гордою бути українкою, що нагадав, що для мене Україна, і хто я для неї. До нових  скорих зустрічей!

Надія Чубай, вчителька англійської мови

 

Переглядів: 320 | Додав: Gonchar | Рейтинг: 3.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Copyright MyCorp © 2017
Конструктор сайтів - uCoz