Звичайного зимового дня 19 лютого 2013 р. у Пляшевську ЗОШ І-ІІІ ступенів завітала незвичайна гостя – поетеса Марія Петрівна Яковчук. В мальовничому куточку Рівненщини на роздоріжжі двох шляхів:

Один веде в Берестечко,

Другий веде до Вовковий...

промайнуло дитинство поетеси, розквітла її юність, доторкнулась крилом перша любов. Про свої зустрічі і розлуки із рідними, радощі і печалі в житті розповіла ця сильна і мужня жіночка школярам та працівникам Національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви»

«Ми захоплюємось латиноамериканськими романами, прозою європейців, чужими героями, і недооцінюємо наші глибинні скарби, якими володіє наш край»,- каже письменник Мирослав Дочинець. І справді, у нашій землі, наших віруваннях, піснях, вишивці закладений такий скарб, що дивуєшся, як ми цього не осмислюємо, просто розбазарюємо… А от Марія Петрівна Яковчук змогла осмислити своїм великим людським серцем всю красу рідного краю і віддати борг тій землі, тим людям, які вирядили її у світ широкий:

Квітучий рідний славний краю,

дідів і прадідів земля.

Тебе в піснях я величаю,

Повік з тобою буду я.

                         («Батьківський край»)

Її збірки вражають простотою, життєвою правдивістю, духовністю.

2012 рік відзначався ювілейною датою – 70-річчям УПА. Поетеса Марія Яковчук присвятила цій даті вірш «Синам України»:

На вимогу «здайтесь» тривало мовчання –

Лише клуби диму з криївки пішли.

За край свій, за правду терпіли страждання,

За волю боролись Вкраїни сини.

            Материнське серце Марії відгукнулося на горе матерів, чиї діти воювали у Афганістані:

Молилась днями і ночами,

У горі сивіло чоло,

І море сліз ув океани

З очей батьківських потекло

(«Афганцям»)

            Марія Яковчук – автор збірок «Я родом звідти» (1993), «Доля» (1994), «Під сузір’ям Скорпіона» (2000). Творячи для дорослих, в Марії Яковчук зароджується бажання писати вірші для дітей. В 2001 році вийшли з-під пера її дитячі збірки «Над веселим водограєм», в 2002 р., - «Світить сонечко ясне», 2007 р., - «Лебідь і лебідка».

            Окрема сторінку в творчості Яковчук займає Грицько Чубай, земляк:

Ти чуєш, Грицю, мій земляче,

З могили встань і подивись,

Побачиш церкву ту, юначе,

Що малював її колись.

                        («Григорію Чубаю»)

            У Марії Яковчук співоча душа, її твори мелодійні. Чимало її віршів покладено на музику. Поетеса продовжує трудитись на творчій ниві, у неї багато задумів.

            Творчих злетів Вам, дорога землячко!

Вчитель української мови

та літератури Ковальчук С.А.