Відзначення 278-ої річниці Берестецької битви, 1929 р.
В 1923 році у Пляшеві було 96 будинків, 639 мешканців. Українців мешкали 637 чоловік, а поляків - 2 [1]. Село було частиною Волинського воєводства, Дубенського повіту, Теслугівської гміни.
У 1936 році наше село називалось Пляшова-Кролевська. До складу її громади входили: монастир Козацькі Могили, військова колонія з такою ж назвою та хутір Полики [2]. Хутір Полики розміщувався на полях, які люди зараз називають "Вербенщиною".
У військовій колонії мешкали осадники. Люди згадують таких осадників: Млечко, Чая (коваль, мав свою цегельню), Зайонц, Гузик, поручник Пасендорф - заступник війта у Теслугові. Сім'я Зайонців складалась з шести осіб - Антона, Марії та їх чотирьох дітей. У 1940 році були вивезені на спецпоселення в Архангельську область [3]. Сім'ю Гузиків теж вивезли у Архангельську область, у 1941 році вони були звільнені за амністією. О.М.Починюк згадує, що "вивозили осадників в сороковому році, на Сибір. Вони багаті були. В них з села робили люди. Багато служили. Молочарня була, туди люди молоко звозили. А потім зробили з тої осади колгосп. Були там Солонівські поля, то та каплиця недалеко була, в ту сторону".
Члени сільської управи.
І ряд: Федорчук Нечипір, Хом'як Улян, Кунзерук Корній (староста),
Федорчук Кость, Балесевич Іван
ІІ ряд: Пелипей Тадей, Починюк Назар, Бекало Дмитро,
Рачинський Федір, Соколовський Анастасій
Учні та вчителі Пляшевської семирічної школи у 30-их роках ХХ ст.
У центрі, праворуч, - Броніслава та Владислав Жолкевські.
http://wolyn.freehost.pl/fotoold/plaszowa/1.html
Хор з Пляшеви біля школи №2 м.Берестечка, 1932 р.
 
Жителі Пляшеви. 1937 р.
Мешканець Пляшеви Бекало Д.К. у Польській армії
(на фото - зліва)
За часів Польщі у cелі діяла універсальна семикласна школа (Szkoła powszechna). Директором був Євген Товстий, котрий проживав із дружиною та двома дітьми. З 16 листопада 1928 року до 16 жовтня 1933 року у школі вчителювала Броніслава Кут. З 1 вересня 1929 року по 1933 рік працював учителем Владислав Жолкевський [4]. Євген Товстий також керував церковним хором, який займав призові місця на конкурсах у Луцьку.
Залевський Степан та Залевська Оксана розповідали, що "були в селі млини. Був млин на турбіні. Ще зробили ставка на той млин. Колесо було дуже велике. Один був з одного боку від моста, а інший з другого. Власниками були Чирський та Шаула. Під час Другої світової війни німці, відступаючи, підпалили млини. Сім'я Шаулів встигла прибігти та загасити млин. Тоді ж і підірвали міст."
Чимало наших односельчан служили у Війську Польському.
Джерела
1. https://drive.google.com/drive/folders/0B4oE6Uvg7RuGd204dGc3U0Vab1E
2. https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/92454/edition/85810/content?ref=desc&format_id=1
3. http://lists.memo.ru/d13/f61.htm
4. http://wolyn.freehost.pl/miejsca-p/plaszowa-01.html
Орест Гончар, учень 11 класу
Статті про історію села Пляшева:
Перша письмова згадка про Пляшеву
Бойові дії поблизу Пляшеви в період Луцького прориву
Воєнні дії біля Пляшеви у червні 1941 року
19 березня 1944 року Пляшеву було визволено від німецьких загарбників
Бойові дії поблизу Пляшеви у 1944 році
Про урочище Волиця
Наш край у 1917-1921 рр.
Козацькі могили під Берестечком
Воєнні події XIX ст. у нашому краї
Розкопки на Журавлисі та Монастирщині у 1910 році
Діяльність українських повстанців у Пляшеві
Про урочище Курасівщина
Пляшева у 1921-1939 роках | 
