Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід | RSSСереда, 24.04.24, 19:41


 
Меню сайту
Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 353
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу




 

 







Головна » 2019 » Травень » 8 » Подяка та шана – ветеранам Другої світової війни
21:12
Подяка та шана – ветеранам Другої світової війни

Зустріч ветеранів. 1979 р. 
Зліва направо: Ященко Юхим Макарович, Шаблій Іван Федорович, 
Романчук Улян Михайлович та Красиленко Олексій Йосипович

  Олексій Йосипович Красиленко народився у 1924 році на Вінничині. Коли почалася війна, його і ще кількох юнаків із його рідного села Крушинівка відправили в Маріуполь на фабрично-заводське навчання. Згодом евакуювали в Ульяновськ, де хлопці працювали на будівництві. Оскільки Олексій мав непогану на той час освіту — сім класів, то після призову в армію його направили в школу молодших командирів. Після шестимісячного навчання старшого сержанта Красиленка призначили помічником командира взводу саперного батальйону. Бойове хрещення отримав на Курській дузі, про що й досі нагадує медаль «За відвагу». Після Курської дуги фронтові дороги О.Й.Красиленка пролягли через Черкаси, Звенигородку, Шполу на Київ. Брав участь у форсуванні Дніпра. Довелося О.Й.Красиленку визволяти й Бердичів, Вінницю, Хмельницький, Луцьк, Рівне. В боях біля річки Одер солдата поранили у ліву ногу. Красиленко брав участь в розгромі 20-тисячного угрупування ворога під Прагою, де і зустрів День Перемоги. Повернувся додому фронтовик у грудні 1945-го [1]. О.Й.Красиленко воював у складі 16-ої штурмової інженерно-саперної бригади. Влітку 1944 року частина перебувала на Волині. Її 76-ий батальйон зосередився в районі Острова для розмінування території [2]. Також бійці проводили облаштування рубежів оборони. Такі позиції були облаштовані і у Пляшеві [3]. 16 липня 1944 року підірвався на міні побратим Красиленка Ткачук М.П., командир відділення. На другий день він помер у госпіталі №2406, який розташовувався в Острові [4]. Ткачук М.П. також був виходцем з Бершадського району, із села Поташня.

Схеми облаштувань рубежів оборони, 
проведених 76 батальоном 16 шісбр РГК

  Спогадами про перебування Олексія Йосиповича у нашому краї поділився Гончар М.В.: "8 травня 1968 року до мене у сільську раду зателефонував заступник голови райвиконкому Сисак А.І. і повідомив, що до мене їде Красиленко. На той час людина з таким прізвищем займала посаду заступника голови Рівненського облвиконкому. Я поцікавився - у якій справі він навідається до нас? Сисак А.І. сказав, що це не той Красиленко, а ветеран війни Красиленко Олексій Йосипович з села Чапаївка (нині Війтівка) Бершадського району Вінницької області. "Зустрічай гостя, він їде з Радивилова рейсовим автобусом", - сказав Сисак. Між селами Теслугів і Коритне я зупинив автобус і зустрів ветерана. Красиленко О.Й. виявився людиною середнього зросту, енергійною, веселої вдачі, виявився напрочуд товариським. Відвідали братську могилу в селі Острів, де захоронений разом з багатьма іншими радянськими солдатами його побратим Ткачук Михайло Павлович. Ми поселили Олексія Йосиповича у нашому будинку. В клубі села Пляшева ввечері відбулися урочисті збори з нагоди Дня Перемоги з участю місцевих учасників та вдів війни, а це - близько 150-ти осіб. Наступного дня Красиленко побував на мітингах біля братських могил Пляшеви та Острова. Зустрівся з учнями Пляшевської середньої школи. Зав'язалося дружнє знайомство з жителями Пляшеви. Через декілька днів ветеран відбув додому. З тих пір між нами зав'язалась міцна дружба.

Красиленко О.Й. та батьки його бойового побратима Ткачука М.П. 
на зустрічі з учнями Пляшевської школи у 1979 році

  У 1979 році Олексій Йосипович знову прибув на урочистості до Дня Перемоги разом з матір'ю, батьком та двома сестрами свого побратима Ткачука М.П. Керівництво сільської ради, місцевого колгоспу та школи, уся сільська громада радо зустріла їх. Згодом Красиленко неодноразово приїжджав у Пляшеву із своєю дружиною Ганною. Моя переписка з Олексієм Йосиповичем триває до сьогодні. Красиленко О.І., підполковник запасу ЗСУ, радо ділився своїми господарськими та сімейними справами. Передавав свій уклінний привіт тим, з ким познайомився в період неодноразових відвідин могили свого побратима. Олексій Йосипович - активний громадський діяч Вінничини".

1. http://www.bershad.ua/news/syspilstvo/tomor/16689.html
2. Отчет о действиях и работах 16 шисбр РГК
3. Схемы рубежей заграждений на маршруте. 16 шисбр РГК
4. https://obd-memorial.ru/html/info.htm?id=55197923

Орест Гончар, учень 11 класу

Переглядів: 520 | Додав: gonchar2101 | Рейтинг: 5.0/7
Всього коментарів: 0
avatar

Copyright MyCorp © 2024
Конструктор сайтів - uCoz