Мабуть, у більшості людей слово "ракета" асоціюється з обтічною циліндричною конструкцією, яка стрімко пронизує простір, залишаючи за собою яскравий вогняний слід. Справді, більшість сучасних ракет приблизно так і виглядають. Але вивчати реактивний рух можна і за допомогою простих моделей. У середу ліцеїсти запускали літаючу модель гідропневматичної ракети. Корпусом її слугує звичайна півторалітрова пляшка від напоїв, а "паливом" - вода. У задній частині корпусу розміщені три стабілізатори, а спереду - обтічник та невеликий тягарець, вони забезпечують баланс моделі та її стійкий політ. 

Ілля Ремесник готує ракету до запуску

  Підготовка моделі до польоту нескладна. У корпус залито 0,5 л води, ракета розміщена на пусковому пристрої, за допомогою автомобільного насоса у неї закачано повітря з достатнім тиском... Нарешті - пуск! З свистом ракета стрімко набирає висоту і, вичерпавши "паливо", за інерцією пролітає чималу відстань. Як для іграшки, досить непогано - 100-150 м! Ракета ще у польоті, а на її пошук вже помчали хлопчаки. Невдовзі ракету знайдено і вона знову готова до запуску. Кожен учень хоче допомогти заправити ракету водою та стиснутим повітрям, натиснути на важіль, який відправить ракету в політ. 
  Цікаво було!

Володимир Гончар, вчитель фізики