Тарас Григорович Шевченко про освіту і виховання Якби ви вчились так, як треба, То й мудрість би була своя. Т.Г.Шевченко – духовний лідер української нації. І не тільки. Він – наша гордість, наша слава, наш моральний авторитет. Для нас він завжди геній і світило, великий невмирущий Прометей. Українські дослідники і вчені за роки нашої незалежності намагалися вивчити його розмаїтий талант з усіх боків. Поет, художник, Людина, вічний борець за відродження української нації! Сьогодні у переддень 200-річчя з Дня народження Великого Пророка варто читати, вивчати, популяризувати його твори. І думати… Мені як вчителю є дуже цікавими думки Тараса Шевченка щодо виховання й освіти, його педагогічна спадщина. Своя педагогічна система є, мабуть, не тільки у нас, педагогів, а й у кожної людини. Питання у тому, чи цікава вона для когось… Тарас Шевченко ніколи не був учителем і не писав педагогічних творів, крім «Букваря Южнорусского», однак у багатьох його віршах, повістях і драмах, у щоденнику і листуванні з близькими є багато цінних думок про освіту і виховання, які не втратили актуальності і сьогодні. Шевченко з великою любов’ю ставився до дітей. Діти теж любили його, і він напівжартома говорив: «Той ще не зовсім поганий чоловік, кого діти люблять». Піддаючи різкій критиці тогочасну систему виховання, Шевченко одночасно з цим пристрасно мріяв про справжню народну школу, яка б давала учням міцні, глибокі знання і виховувала в дусі любові до рідної мови. Великий Кобзар був упевнений, що навчання та виховання дітей має спиратись на рідну материнську мову, фольклор, народні традиції, на досягнення прогресивної педагогічної педагогіки. Тарас Шевченко мріяв про таку народну школу, яка б давала не тільки міцні знання, а й розвивала б дітей розумово і фізично. А вчитель, безперечно, повинен бути добрим і мудрим наставником. Митець постійно висловлював зацікавлення питаннями народної педагогіки, вихованням підростаючого покоління, ролі матері в сім'ї, жіночої освіти, виступав за освіту жінки нарівні з чоловіком. Ведучи наполегливу боротьбу за народну освіту, Т.Шевченко не міг обминути вчителя, впливу виховання на формування його особи. Показовою в цьому плані можна вважати повість «Близнецы», в якій багато теплих слів сказано про педагогів. Винятково важливу роль у правильному вихованні людини Тарас Григорович відводив сім’ї. Багато його творів пройнято глибокою повагою до матері-трудівниці («Катерина», «Наймичка», «Сова»). Разом з цим на сторінках творів великого поета зображені і сім'ї, у яких виховувались нероби, егоїсти. У гостро сатиричному плані показані батьки – представники середніх верств суспільства, які будь-якими засобами намагалися ввести своїх дітей у «вищий» світ (проблема актуальна і сьогодні!). Так, у п'єсі «Назар Стодоля» він висміює сотника, котрий намагався віддати свою дочку Галю за старого, але багатого полковника. Гнівно писав Шевченко і про тих матерів-аристократок, які безвідповідально ставились до виховання своїх дітей. Надзвичайно велику увагу Т.Г.Шевченко надавав трудовому вихованню. Тільки в праці людина може знайти справжнє задоволення, і тому праця повинна займати домінуюче місце в житті кожного. «Человек трудолюбивый, - читаємо в повісті «Капитанша», - по-моему, самый счастливый человек на свете… - Завидую и всегда буду завидовать тебе, счастливый благородный труженик». Однак він розрізняв працю, яка задовольняє потреби трудящого люду, і працю, що виснажує і від якої стогнуть сотні знедолених. Т.Г.Шевченко високо цінував роботу педагога, вважав, що до неї слід допускати лише людей чесних, сумлінних. До речі, відомо, що до заслання Шевченко сам мав намір стати вчителем малювання у Київському університеті. Його було затверджено на посаді, але стати до своїх обов’язків вчителя і вихователя він не встиг. Наш великий Учитель і Пророк у своїх віршах, повістях, драмах, епістолярній спадщині висловив багато цікавих думок про освіту і виховання, про роль сім'ї в становленні молодої людини. Він поклав своє життя на вівтар боротьби за краще майбутнє свого знедоленого народу, за створення такого ладу, в якому всі діти на рівних правах здобували б освіту і виховувались у вільній, творчій праці, у справедливій, людяній і щасливій державі. Галина Грицюк, вчитель-методист світової літератури Пляшевської ЗОШ I-III ст. |
