Ось і настав цей незвичайний день. День святковий, радісний, веселий і сумний водночас. День розставання зі школою, рідними, затишними стінами, гомінкими коридорами, щирими друзями, добрими наставниками, люблячими батьками, рідною домівкою.

   Тільки вчора останнім акордом шкільної симфонії відлунав Останній дзвоник і залишились позаду і казково-незвіданий світ пізнання, і щире спілкування. Все це - позаду. А попереду самостійне життя. Радісно розправляти крила і боляче лишати такі рідні місця, де пролетіло 17 трепетних, неповторних літ.

   У цей незвичайний і урочистий день прощається із рідною школою 44-ий випуск. Вчителі передали свої знання випускникам, вклали в кожного часточку свого серця. А тепер потрібно знайти своє місце в житті. Досягти цього буде нелегко, адже від сьогодні кожен піде своїм власним шляхом, не оглядаючись, не чекаючи підказок, кожному доведеться самостійно шукати відповіді на безліч запитань. І, щоб старт у самостійне життя був значно легшим, щоб починався він із приємних спогадів про останній шкільний бал, зібрались  у  світлому залі сільського клубу шкільні друзі, батьки, вчителі  – вся  сільська громада разом із сільським головою Антонюком В.А. та місцевим духовним наставником отцем Олегом Савчуком.

Виступ сільського голови В.Антонюка

Цей день вам довго не забуть.

Сьогодні, друзі, вам вручають атестати.  І - в добру путь!

Танець молодших школярів «Янголятка»

Слово в  устах священника стає потужним знаряддям впливу на молоду людину.

Схиляючись перед вашою мудрістю, дорогі вчителі, ми обіцяємо у житті керуватися вашими уроками людяності і справедливості.

Нема нічого святішого за батьків, нема нічого важливішого за батьківське благословення.

Цей бентежний вальс прощальний…

  Закінчиться вечір, настане світанок, і наші вчорашні учні розлетяться по світах шукати своєї долі. Запам'ятайте їх ось такими - юними, красивими, із сяючими очима і палаючими серцями.

Сьомак Л.Я., заступник директора з навчально-виховної роботи