Всесвітній день поезії — свято, яке відзначається щороку 21 березня. Встановлено 1999 року ухвалою 30-ої сесії ЮНЕСКО. Вперше відзначено 21 березня 2000 року. Поезія, як зазначено в ухвалі ЮНЕСКО, може стати відповіддю на найгостріші та найглибші духовні запити сучасної людини. 
   Пляшевський ліцей щиро вітає всіх трудівників поезії і слова та надсилає усі приємні побажання любові і ніжності за їх працю і талант.
   Зокрема, хочемо привітати  із цим святом Світлану Скруху, талановиту поетесу, випускницю нашої школи, побажати їй творчого натхнення та благополуччя; щоб на радість нам творилося та довго й щасливо жилося.
   Вона - чудова поетеса, котра народилася і проживає  у  мальовничій Пляшеві. Це їй так болить доля тих українських синів, що злягли на Берестецькому полі, виборюючи нам щасливе майбуття. Цей біль вона передає у рядках своїх віршів. Кожним своїм словом Світлана закликає нас пам’ятати, чиї ми діти, шанувати свою Батьківщину, цінувати ту жертовність героїв задля того, щоб ми зараз жили вільно, незалежно. Якби ж вони знали до чого тепер доборолись їх нащадки…
    Світлана Скруха народилася 2 травня 1978 року в с. Пляшева. Зі шкільних років закохана в рідне слово і пісню. В 2002 році закінчила волинський державний університет ім. Лесі Українки. З 1996 року працює в Національному історико-меморіальному заповіднику «Поле Берестецької битви. Її поезії та статті неодноразово публікувалися в районній та обласній періодиці. В 2007 році в світ вперше вилетіла її поетична ластівка – літературно-художньо збірка «Під містечком Берестечком», а в 2010 році – збірка поезій «Хліб і сіль землі». Світлана Скруха – автор багатьох пісенних творів, які виконуються шкільними ансамблями та аматорськими колективами. Та й сама має чудовий мелодійний голос, який звучить ніжним дзвіночком.
Ось так звучить її слово.

Ніякою зброєю не стерти 
Слави тих, хто вмер  за свій народ!

Матерям загиблих героїв присвячую…

Сину мій…  прийшла уже Весна.
Україна так її чекала!
Сину мій…  прийшла Весна уже,
А тебе я так і не діждалась.
Не діждалась, сину мій, живим…
На майдан сама ж благословляла…
В  день той мати інша, а не я,
Твої очі ясні  закривала.
Люди мені скажуть: ти – герой,
Покладуть у домовину квіти...
Та для кого жити матерям,
Як вмирають молодими діти?!
Як біду свою перебреду?–
Вища вона гір і глибша моря…
Тільки ти, мій краю, я молю,
Не забудь синів своїх ніколи! 

                         22.02.2014 р.

Україно, рідненька, не спи!!!
Пробудися, голубко, не сердься!!!
Знов закляті круки-вороги
Пильно  ціляться в лагідне серце.
Пильно ціляться в душу твою,
В доброту твою й думку високу…
Україно! Прокинься ж, молю,
Бо підуть в небеса вже не сотні –
Вже  мільйони сьогодні прийдуть
Тих, хто мріє за край свій померти:
Чорний ворон не може збагнути –
Він -  гірший  від СМЕРТІ!!!

                         24.02.2014 р.

Ми не раби!  - Ми Нація Героїв!
Цей хресний шлях нам всім не оминуть!
Вже скоро і березові й кленові 
Весняні соки  кров’ю потечуть.
І опечуть всі  душі збайдужілі, 
Й розбудять від тяжкого й злого сну:
Ми ті, хто душу й тіло положили,
За волю нашу,  щастя і весну!
Ми – не раби! Ми всі –  в  НЕБЕСНИХ  СОТНЯХ  –
Сьогодні. Вчора. Завтра. Чи колись.
Здолавши смерть, ми вирвемось з безодні, –
За рідний край   на  бій   ми  піднялись.

                         27.03.2014 р.

Про Всесвітній день поезії у Вікіпедії                                          
Світлана Скруха - талановита поетеса із села Пляшева

Лариса Сьомак, заступник директора з навчально-виховної роботи