З кожним роком все далі і далі історія віддаляє нас від вогняних років афганської війни. Але час не підвладний викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності і вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів і дочок України, долею одягнених у солдатські шинелі.
Тридцять років тому сотні сімей, родин, де підростали майбутні солдати, з полегшенням зітхнули. 15 лютого 1989 року останній солдат перетнув афгансько-узбецький кордон біля містечка Термез. Відтоді ця дата увійшла в новітню історію як День пам’яті воїнів-інтернаціоналістів, День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
Сьогодні у Пляшевському ліцеї відбувся урок пам’яті «Ціна чужої війни». Вчитель історії Ярослав Павлович Гогой розповів учням старших та середніх класів про те, що для кожного з більш ніж 600 тисяч тих, хто служив в Афганістані, вона була і залишається своєю. У рідні домівки не повернулися 13 тисяч 833 юнаки колишнього Радянського Союзу, 312 – пропали безвісти, доля 330 – невідома. З України в Афганістані воювало понад 160 тисяч солдатів і офіцерів. З них 3360 не повернуться додому ніколи. А тих, хто і зостався живим, моральне каліцтво супроводжуватиме все життя. Розповідь супроводжувалась презентацією.
Учні дізналися, що учасником цієї війни був також наш односельчанин Гогой Олександр Володимирович та житель села Солонів Шишко Павло Васильович. Проте, про своє перебування на війні «афганці» не дуже поспішають розповідати…
Доповненням заходу була тематична виставка, яку підготувала бібліотекар публічно-шкільної бібліотеки-філії села Пляшева Марія Миколаївна Хміль.
Ярослав Павлович Гогой,
вчитель історії Пляшевського ліцею
|