Біля Свято-Гергіївського храму знаходились поховання вояків,
котрі загинули у 1916 році під час Брусиловського прориву
Про події Брусиловського прориву поблизу нашого села можна прочитати у статті. Пляшева суттєво постраждала під час Першої світової війни. У газеті "Волынские епархиальные ведомости 1916, № 43" подано статтю "Блюзнірства німців". У ній розповідається про Козацькі Могили: "Актом огляду Св.Георгіївського скиту на козацьких могилах під містечком Берестечком знайдено: 1) весь пагорб, на якому знаходиться скит, поритий ворожими окопами, біля самого вівтаря в окопах влаштовано відхожі місця; на окопах за храмом-пам'ятником залишені ворогом балон з газами і машинка для його пускання; 2) дах храму-пам'ятника весь прошитий кулями і осколками снарядів; цегляні стіни, залізобетонні склепіння і куполи в багатьох місцях пробиті снарядами; 3) на хорах храму-пам'ятника, згідно з показами очевидців, влаштований був спостережний пункт і встановлені кулемети. Тут же на хорах влаштована була ворогом ванна, в якій була якась смердюча рідина; 4) залишені церковні облачення знайдені порваними в окопах чи застеленими на нарах замість одіял чи прибитими на стінах замість обоїв і занавісок; 5) деякі облачення знайдені в перетвореній ворогом в конюшню козацькій гробниці, де ними замість попон покривали коней; 6) в підземній П'ятницькій церкві влаштовані були ворогом казарми. Для нар ворог використав кришки святих престолів і жертвеників та ікони іконостасу Верхньої Борисоглібської церкви: Господа Ісуса Христа, Бориса і Гліба, Св. Миколая і муч. цариці Олександри і архистратига Михайла" [1]. У №47 тієї ж газети у списку сіл, церкви яких були пошкоджені під час війни, є і Пляшева [2].
У селі залишились перекази про події війни. Старожили згадували, що до робіт по ритті окопів та бліндажів залучалося чимало працівників, серед яких значну частину становили китайці або японці. Жили вони у бліндажах (зараз біля них розміщений бар «Вікторія»). В районі Білоярщини (I яр) в 60 – х роках минулого століття було вимито людський скелет. Місцеві жителі стверджували, що там був похований один з робітників: японець або ж китаєць. Його під час сварки вбили його ж співвітчизники. Ділянка лісу над яром з тих пір носить назву «Зарізана сосна».
Вдалося відшукати інформацію про жителів нашого села, які брали участь у Першій світовій війні. Середи них - Починюк Давид Павлович, який воював у складі 404-го Камишинського полку. Був поранений 28.05.1916 у Торговиці. Цікаво, що цей полк вже через кілька тижнів форсував Стир поблизу Пляшеви. У 1914 році загинув Починюк Наум, вояк 41-го Селенгінського піхотного полку. Борисюк Роман, солдат 147-го піхотного Самарського полку, був поранений 17 травня 1915 року, а 27 серпня значиться, що ратник Борисюк Роман пропав безвісти. 30.06.1916 був поранений солдат з Пляшеви Трачук Тарас Трохимович.
Картка на прибулого у госпіталь
пораненого солдата Трачука Тараса Трохимовича,
уродженця Пляшеви
Біля Свято-Гергіївсього монастиря на Козацьких Могилах знаходився цвинтар полеглих у 1916 році солдатів, на якому було близько 30 поховань. Ймовірно, що це могили бійців 101-ї піхотної дивізії, яка форсувала Стир. Цікаво, що про події 1916 року згадував Василь Вишиваний (Вільгельм Габсбург). У його біографії йдеться: "Я зі своєю сотнею брав участь в багатьох битвах: ...коло Берестечка і Свинюх (тут стояв проти мене полковник Балбачан і тут був мій найгірший бій з рос.ґвардією, і тут упав мій найліпший вахмайстер Анклевич і вістун Трач..." [3]. Майбутній полковник УНР Болбочан дійсно воював під Берестечком, а саме - у складі 101-ї піх. дивізії, у 38-му Тобольському полку [4].
Лист, відправлений австрійським вояком
з Пляшеви 14 листопада 1915 року
М.В.Гончар розповів, що пам'ятає великий цвинтар, який був розміщений на місці площі біля Козацьких Могил. Можливо, там були поховані солдати австро-угорської армії, госпіталь яких, як згадували старожили, був на Козацьких Могилах. Солдат Матіяс Стейнбехер 06.09.1915 помер у дивізійному госпіталі №25 у Пляшеві, там же похований [5]. Сойко Еміль помер у шпиталі в Пляшеві 09.04.1915 [6].
Цікаво, що в січні 1917 року був сформований 625-ий Пляшевський полк, у складі 157 дивізії ХХХІІ корпусу. У цій же дивізії були Берестецький, Броди-Радивилівський та Шумський полки. Ці полки були так названі в честь бойових перемог ХХХІІ корпусу у Брусиловському прориві [7,8].
Джерела
1. https://xn--90ax2c.xn--p1ai/catalog/000200_000018_RU_NLR_BIBL_A_011768699/viewer/?page=15
2. https://xn--90ax2c.xn--p1ai/catalog/000200_000018_RU_NLR_BIBL_A_011768702/viewer/?page=11
3. https://porokhivnytsya.com.ua/2018/02/10/vasyl-vyshyvanyi-memoires-wilhelm-von-habsburg/
4. http://shron1.chtyvo.org.ua/Sidak_Volodymyr/Polkovnyk_Petro_Bolbochan_trahedia_ukrainskoho_derzhavnyka.pdf
5. http://www.jgbnoe.at/kopaljaeger/?lng=de&sekt=7&txt=7-99&gefecht=51&submit=Los
6. http://www.jgbnoe.at/kopaljaeger/?sekt=7&txt=7-99&lng=de&pos=760
7. http://ria1914.info/
8. https://books.google.com.ua/
Орест Гончар, учень 11 класу
Статті про історію села Пляшева |
