Погожого травневого дня зібралися на останнє родинне свято учні 4 класу разом із батьками, друзями з нагоди прощання з початковою школою. 
   Швидко пролетіли чотири роки,  впродовж яких разом із своєю вчителькою піднімались сходинками країни Знань — дедалі вище і вище. Учились читати, писати, лічити, дружити.  Разом переживали і біль, і радість, хороший настрій і смуток.  А нинішній день проводить невидиму межу між дитинством та юністю. Бо незабаром пролунає для них останній дзвінок, який випустить їх із початкових класів і покличе в серйозне життя старшокласників.

   Тож  на святі «Прощавай, початкова школо!»  вони пригадали свої  перші успіхи і невдачі,  намагалися залишити свої пустощі, неслухняність, а зберегти тільки все хороше і привітне.  І ось сьогодні  цих діток назвали таким вагомим словом – випускники. Директор школи повідомив, що всі учні четвертого класу стали п’ятикласниками. На підтвердження цього  вручив їм  дипломи про закінчення початкової школи.

  Очі батьків  сяяли  щастям, хоч десь у глибині душі таїлась тривога, адже попереду ще стільки випробувань!  Батькам звучали слова вдячності за те, що вони вкладали у своїх діток усю свою любов і ніжність, за те, що завжди з розумінням ставилися до маленьких невдач, за те, що вони підтримували і розуміли, за те, що завжди брали участь у житті нашого класу.
   Тож  нехай буде безхмарним   життя наших діток, навчання – легким, доля – щасливою на своїй квітучій землі, поміж рідних людей!

   Лариса Сьомак, вчителька початкових класів