Шукаємо слова, щоб вдячність передати
За все добро, за ласку, за любов,
За світ оцей, що нам подарували,
І за тепло, що даруєте знов.
Нехай Вас пам'ятають внуки й діти,
Нехай в саду співають солов'ї,
Бажаєм Вам за сто в здоров'ї жити,
Добра і щастя в вашому житті!

  Щорічно в Україні у другу неділю травня відзначають День матері. Вшановуючи Матір, ми пропонуємо низку статей, щоб подарувати слова вдячності та любові тим матерям, нашим односельчанкам, хто свого часу був удостоєний почесного звання «Мати-героїня».

Розповідь про бабусю

  Моя бабуся, Філіпчук Ганна Дем’янівна, народилася 3 серпня 1931 року в селі Пляшева у багатодітній сім’ї Клубок Дем’яна і Тетяни. Дітей у сім’ї було шестеро дівчат. Старші – Ольга, Євдокія, Степанида, потім народилися Ганна, Параскева і Галина.

  Жили в ті часи, можна сказати, бідно, як згадує бабуся, – зате були неголодні і здорові. Мали шість гектарів землі. Обробляти землю було важко – вручну, ще тримали худобу. Коли почалася війна, батько Дем’ян пішов на фронт і не повернувся додому. Діти дуже плакали, що залишилися самі. Та сиротам треба було жити далі. Старші дівчата допомагали по господарству, сіяли поле, збирали урожай, бо треба пекти з чогось цілий рік хліб. Менші наймалися до людей пасти худобу, няньчити дітей. Всі повиростали гарними та працьовитими людьми.

  Бабуся Ганна пішла працювати у 1950 році в колгосп ім. Богдана Хмельницького. Працювала на фермі і в полі. Невдовзі вийшла заміж за мого дідуся Володимира. В 1961 році народився перший синочок Олександр, потім другий син Петро, пізніше народилися три доньки: Марія, Галина, Надійка.І так моя бабуся народила та виховала п’ятеро дітей. Всі вони закінчили Пляшевську середню школу. Хлопці служили в лавах Радянської Армії. Олександр закінчив Луцький політехнічний інститут. Петро здобув професію шофера. Марія здобула освіту за фахом – майстер сільського будівництва. Галина отримала вищу освіту у Львівському національному університеті ветеринарної медицини за спеціальністю зооінженер.Надія вивчилася на бухгалтера. Всі діти дружні, працьовиті, створили власні сім’ї, народили дітей. Бабуся має шестеро онуків, троє правнуків.

  Я, моя мама Галина та тато Петро живемо з бабусею, допомагаємо їй, доглядаємо за нею. Бо, коли я була маленькою, бабуся мене няньчила, бавилася зі мною, вчить мене ще й досі, щоб я була слухняною, розумною, доброю, поважала старших.
  Бабуся разом із дідусем колись побудували дім, провели до будинку газ, водогін, створили нам всі умови для кращого проживання. Також бабуся часто згадує ті тяжкі часи, як вони в дитячі роки мучилися: не було дров, ні електрики, навіть на подвір’ї не було студні, ходили по воду до криниці за сто метрів…
  Бабуся Ганна вийшла на пенсію у 1985 році. А 30 листопада 2013 року Указом Президента України їй було присвоєно почесне звання «Мати-героїня».

Марія Масюк, внучка, учениця 6 класу Пляшевського ліцею