Стаття про знахідки на полі Берестецької битви, опублікована у газеті "Рада" №274 за 4 (17) грудня 1911 р. 

На Берестецькому полі

  Скрізь по безмежних просторах України порозкидано стародавні пам'ятки, що свідчать про життя наших прапрадідів, але більшість з тих пам'яток цікавих невідомі ні широкому загалові громадянства, ні фаховим вченим. Особливо багато таких історичних пам'яток, що лежать "під спудом", є на Волині, що вславилася своїм кривавим минулим. З усіх подій історичного життя на Волині, звичайно, найбільшу вагу має бойовище під Берестечком, де загинули 30 тисяч синів своєї Батьківщини.
Є всі підстави думати, що на Берестецькому полі лежить "під спудом" сила силенна стародавніх пам'яток - "свідків слави дідівщини". Між іншим "Почаївський листок" сповіщає, що 24 вересня цього року селянин з с.Пляшевої (село це лежить понад річкою Пляшевою за 1/2 верстви від козацьких могил) Макар Чернюк, орючи на своєму полі (за верству від козацьких могил, з боку Берестечка), зачепив плугом одного стародавнього мушкета козацького. Тоді він узяв палицю й, розкопавши землю, натрапив на 33 таких мушкетів та одну польську шпаду. Мушкети лежали всі вкупі й були направлені в один бік. Шпада, либонь, якогось значного польського вояка, бо оздоблена сріблом; кінець шпади (з четверть аршина) відломлений.
  Макар Чернюк забрав з землі дула та замки з мушкетів й передав поліції, а дрібні залізні частини залишив у землі. Дерев'яні частини геть погнили і від них і сліду не лишилося. Місце знахідки лежить за 80 сажнів від 180 телеграфного стовпа, що по дорозі з м.Берестечка до Пляшової. Оглядаючи це місце, Виталій знайшов ще такі подробиці. Зброя лежала на глибині 5-6 вершків. Залізні оковки, що їми закінчувалися приклади, лежали з боку Берестечка. Поблизу того місця, звідкіля Чернюк добув 33 мушкети, знайшли ще одного, але перебитого на троє. Дві оковки лежали з боку козацьких могил. Під тими оковками знайдено частину відрубленої чоловічої руки. Кремінців не було ні коло одного мушкета. Зброю знайдено на лінії козацьких шанців, не на військово-топографічній карті зазначені "редути". За три сажні від цього місця помітно ще й тепер трохи насип. За тридцять ступнів на південь від цього місця натрапили на сліди вогниська, що, либонь, також стосується до тих часів.
  Ось як люде цілком випадково натрапили на цікаві стародавні речі, а оскільки їх, тих речей, що лежать "під спудом" й ждуть тямущих, досвідчених людей, аби вони показали людям, скільки добра народного заховано на Берестецькому полі. Цікаво б знати, що станеться з знайденими речами, чи їх придбають для себе "союзники", чи вони, може, застрягнуть у руках поліції?

А.Волиняк

Фрагмент карти 
з позначеними козацькими редутами поблизу Пляшеви

Лежати під спудом — залишатися без уваги, використання; бути забутим.
Шпада — холодна зброя. Слово запозичене з італійської мови (spada).
Сажень — одиниця вимірювання довжини, відома на східнослов’ян. землях з 11 ст. Сажень має антропометричне походження — дорівнював ширині розкинутих рук людини.
Вершок — міра довжини. 1/16 сажня (близько 4,4 см).

Підготували:
Орест Гончар, учень 11 класу,
Володимир Гончар, вчитель фізики

Статті про історію села Пляшева