Вчитель – це не просто високоосвічена людина, а насамперед той, хто вміє передати свої знання іншим, пояснити незрозуміле, знайти ключ до здібностей кожного учня. У кожної людини є свій взірець для наслідування. Хтось захоплюється відомими художниками, співаками, акторами, а хтось захоплюється своїми батьками і вчителями. Адже саме вони засівають перші зернятка добра, любові, мудрості.  Хочеться розповісти про людину, яка стала для мене прикладом для наслідування. Це мій батько – Гогой Павло Петрович. Народився він 26 травня 1961 року в селі Пляшева. 1 вересня 1968 року маленькі дітлахи з цікавістю в очах і букетами в руках переступили поріг новозбудованої Пляшевської школи. Серед них був і Павло Петрович. 
  Закінчивши 8 класів Пляшевської школи і заручившись підтримкою батьків, Павло Петрович стає студентом Кременецького педучилища (відділ праці та креслення). У 1980 році у Княгининській ЗОШ Млинівського району розпочалася його педагогічна стежина на посаді вчителя праці і креслення. У 1981-1983 роках батько служив в армії. У 1983 році він стає студентом історичного факультету Луцького педінституту ім. Лесі Українки. Після закінчення інституту працював вчителем історії та суспільствознавства Новорадчанської ЗОШ Народицького району Житомирської області, заступником директора Жовтневої ЗОШ (зараз с. Нова Пляшева), але більшу частину своєї педагогічної стежини присвятив своїй рідній Пляшевській школі. З 1989 року батько працював вчителем історії, географії, правознавства, християнської етики, а також був заступником директора з виховної роботи. У цьому ж році він одружився з Шаулою Ганною Мойсеївною. Разом виростили двох синів. У 2005-2010 роках Гогой Павло Петрович займав посаду директора школи. За час його керівництва було проведено заміну теплотраси, водогону, замінено дах шкільної котельні, зроблено ремонт їдальні та учительської, створено музей історії школи. У 2011 році батько пішов на заслужений відпочинок. 

  Для мене батько є прикладом того, яким повинен бути вчитель: строгим на уроках, веселим і товариським на перервах, справедливим, уважним, патріотом своєї держави; вміти зацікавити дітей до навчання і праці, показати важливість та корисність свого предмета у житті, з повагою ставитися до індивідуальності учня, не принижувати його. Такого вчителя обов’язково люблять учні, уважно слухають та з цікавістю виконують завдання.

Ярослав Гогой,
вчитель історії Пляшевського ліцею