Наше село на мапі 1665 року, виданій у Парижі
http://vkraina.com/ua/maps#1665_5
Важливим джерелом для вивчення краєзнавчої історії є "Литовська метрика". Це архіви документів, що виходили передусім з канцелярії Великого князівства Литовського в період з першої половини XV ст. до 1794 р. В одному з документів є згадка про наше село. Датується вона 1517 роком. Ось уривок з документу:
"Я, Павло Станіславович з Голятина... котре селище небощиця пані Юревая Пацевича пані Зофея мені дала і записала на вічність біля імення Берестечка на ім'я Пляшово, за мою службу і привілеєм своїм те селище мені її милість підтвердила на вічність... я то селище на ім'я Плашово продав маршалку і писарю господаря короля його милості, державці [довъкговъскому], пану Богушу Боговитиновичу за сто кіп грошей... писано у Вільні, літа Божого народження 1517 місяця липня третього дня, індикта п'ятого" [1].
В 1650 році села Пляшева та Солонів були зруйновані хоругвою князя Заславського, яка складалася з шляхти польської та волоської [2]. У часи Берестецької битви Пляшева належала до володінь графа Владислава Лещинського, у селі було 15 димів (господарств). Також Лещинському належали: Пляшівка, Рідків, Волиця, Острів, Кутрів, Мерва, Вулька, Солонів [3].
Під час перепису євреїв Волинського воєводства 1765 року у Пляшеві та Солоневі вказано 4 єврейських будинки, а у Острові та Волиці по 5 будинків. У 1784 серед населення Пляшеви вказано вже 6 євреїв [4].
Є згадки про шляхту в околицях Берестечка. У Пляшеві мешкав Ясинський (Jasinski), у Волиці - Мровінський (Mrowinski) [5].
Можливо, залишки греблі, насипаної поляками
під час Берестецької битви
Берестецька битва ще не є повністю дослідженою і багато матеріалів потребують детальнішого вивчення. Наприклад, польский шляхтич П'ясецький у листі до королевича Кароля повідомляє, що "Хмельницький розташувався табором над малою річкою Гаслівкою під селом Солонів" [6]. Найімовірніше, що шляхтич просто переплутав назви населених пунктів та річки. Більш цікавою є згадка про те, що поляки почали насипати греблі на р.Пляшівці, задля затоплення козацького табору [6]. Цілком можливо, що залишки однієї з гребль знаходяться неподалік місця впадіння Пляшівки до Стиру. З документів випливає, що козаки оборонялись не лише на острові Гайок, а й на інших. Зокрема, вказується, що "800 козаків, (засъкшись) в ліску, захищались так як Вишневецький у Збаражі. З одної сторони бив їх свій брат, русин, князь Богуслав Радзивіл, з другої - такий же русин, Стефан Чарнецький. Вони відкинули запропоновану їм пощаду і всі загинули." Також згадується, що "другий загін козаків, який складався з двох чи трьох сотень укріпився на острові" [7]. "Триста молодців не зганьбили тоді козацької слави. Вони засіли на невеликому острові посеред річки Стирі й оборонялися цілий день." - це слова з праці М.Костомарова [8]. Цікаво, що у місці злиття Пляшівки та Стиру дійсно був острів. Є дані про знахідки в цьому районі людського та кінського черепів.
Фотографія місця злиття Пляшівки та Стиру з книги Івана Каманіна
Сучасний вигляд гирла Пляшівки
У 1910 році під керівництвом Івана Каманіна відбулись розкопки в урочищах Монастирщина, Волиця та Журавлиха (Журалиха). У його книзі [9] є фото острова поблизу гирла Пляшівки. Каманін вказує, що козаки дали бій саме на цьому острові.
Джерела
1. http://shron2.chtyvo.org.ua/Lytovska_metryka/Lytovskaia_metryka_Knyha_N_037_1552-1561.pdf
2. Владимирский-Буданов, Михаил Флегонтович. Передвижение южно-русского населения в эпоху Богдана Хмельницкого / М. Владимирский-Буданов. - Киев : [Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого], 1888. - 38 с. - Отт. из "Киев. Старины"
3. http://elib.shpl.ru/ru/nodes/2566-ch-7-t-2-akty-o-zaselenii-yugo-zapadnoy-rossii-1890#mode/grid/page/654/zoom/1
4. http://elib.shpl.ru/ru/nodes/9517-ch-5-t-2-perepisi-evreyskogo-naseleniya-v-yugo-zapadnom-krae-v-1765-1791-gg-vyp-2-1890#mode/grid/page/136/zoom/1
5. https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=IDh16EaT_FYC&dq=plaszowa+jasinski&focus=searchwithinvolume&q=P.+Jasi%C5%84ski+
6. Виткалов В.Г., Пономарьова Т.О. Берестецька битва 1651 року мовою документів: за матеріалами наукової спадщини І.К. Свєшнікова. Хрестоматія. - Рівне: РДГУ, 2005. - 404 с.
7. Чтения в Обществе истории и древностей российских при Московском университете
8. http://chtyvo.org.ua/authors/Kostomarov/Bohdan_Khmelnytskyi/
9. Битва казаков с поляками под м. Берестечком в июне 1651 г. — К. : Отдел Императорского Русского военноисторического общества, 1910. — 25 с.
Орест Гончар, учень 11 класу
Статті про історію села Пляшева |
