Від 22 травня (4 червня за новим стилем) до 7 (20 вересня) 1916 року на фронті від Луцька до Чернівців відбувалася наступальна операція Південно-Західного фронту російської армії проти австро-угорських і німецьких військ, проведена під командуванням генерала від кавалерії Олексія Брусилова. В історію ця військова операція увійшла під назвою Луцький (Брусиловський) прорив.

Схема з книги "Д.Надьожний. Бої 10-й піх. дивізії 
під Луцьком в липні 1916 року" [1, 2]

   У середині 1916 року Пляшева опинилася в епіцентрі воєнних дій. З російського боку на цій ділянці фронту розташовувались позиції 101-ої (командир - генерал-лейтенант К.Л.Гільчевський) та 10-ої (командир - генерал-майор Д.М.Надьожний) піхотних дивізій, а з протилежного - 46 ландверна стрілецька дивізія (46 SchD, командир - генерал-майор Август Урбанський), 7 піхотна дивізія (7 ID), 48 піхотна дивізія (48 ID), 31 відділ військової поліції (31 FJB).
   До 3 липня 1916 року внаслідок частих штурмів передмостових укріплень австро-угорські війська були витіснені на лівий берег Стиру по лінії Липа-Вербень, а поблизу Пляшеви противники перебували на протилежних берегах Пляшівки. Відступаючи, австрійці підірвали мости через Стир біля сіл Гумнище та Перемиль.
   Протягом 4-6 липня відбувались позиційні бої. Російські війська готувались до форсування Стиру. Для посилення військ у місці форсування ділянка 101-ї дивізії була розділена на дві частини: праву частину (північну) від с. Вербень (виключно) до с. Товпижин повинна була зайняти 10-а дивізія, ліва (південна) від с.Вербень до с.Пляшева залишалася за 101-ю дивізією.

Начальник 101-ої піхотної дивізії 
генерал-лейтенант К.Л.Гільчевський 
зі своїм штабом біля артилерійських систем, 
захоплених в австрійців, с.Вербень, 1916 р. [3]

   6 липня командир 101-ї дивізії генерал-майор Гільчевский особисто оглянув південну частину окопів укріпленої позиції 101-ї дивізії і вирішив форсувати Стир там, де він утворив  дугу, а саме від с.Вербень до с.Пляшева. Цей вибір пояснюється тим, що в цьому місці на лівому березі Стиру був великий гай, який закривав висоту на захід від нього, звідки противник міг би обстрілювати місце переправи. 
   Переправа проти гаю була б закрита від вогню як з вказаної висоти, так і з окопів на північ від с.Вербень. Крім того, підступи до Стиру в цьому районі були більш приховані, ніж на правому фланзі нової ділянки 101-ї дивізії. Окопи противника на узліссі гаю були розташовані близько від річки, тому, після переправи, штурмовим групам довелося б пробігти невелику відстань. Високий берег Стиру і зарості приховували від австрійських окопів безпосередню наводку мостів.
   Всі мости протягом ночі з шостого на сьоме липня були встановлені під прикриттям восьми рот 403-го і 404-го полків, які переправилися з вечора по влаштованих ними містках на лівий берег Стиру, де частина їх окопалися, а частина залягли в болотах. Роти ці на інший день прикривали переправу через Стир своїх полків і понесли великі втрати.

Ймовірно, переправа бійців зведеної кавалерійської дивізії 
через Стир біля с.Гумнище. 8 липня 1916 р. [4]

   Зранку 7 липня російські війська форсували Стир та розпочалися бої на його лівому березі. Наступу передувала артилерійська підготовка. Легка артилерія пробивала проходи для піхоти у дротяних загородженнях, а важкі гармати та гаубиці обстрілювали дальні цілі. Важких втрат зазнала 101-а піхотна дивізія, що наступала на ділянці між Вербнем та Пляшевою. Під її натиском близько 14 години австрійці почали відступати. О 17 годині дивізія, крім артилерії і саперів, передовими частинами 403-го полку дійшла до с.Старики, біля містечка Берестечко.

Позиції біля с.Гумнище. Липень 1916 р.
Фотографія Лодкіна І.І. - ад'ютанта 
402-го Усть-Медведицького полку [5]

   404-й полк, забираючи полонених, пройшов гай і, вийшовши з гаю із західного боку, був зустрітий близьким сильним перехресним вогнем розташованої в районі Берестечко-Солонів-Острів австрійської артилерії. Піхота супротивника перейшла в контратаку, повторивши її два рази. Протягом короткого часу від шаленого вогню 404-й полк втратив 2100 солдатів і 32 офіцери. Командир полку полковник П.Я.Татаров був смертельно поранений шрапнеллю. Для 101-ї дивізії це була дуже велика втрата. 

Пам'ятник солдатам, загиблим у червні-липні 1916 року 
поблизу с.Перемиль (фото В.Гончара, 14.08.2016)

   8 липня 105-а дивізія перейшла р.Пляшівку південніше Пляшеви і захопила багато полонених.
   Протягом ночі з 7 на 8 липня і на світанку 8 липня австрійці відступили на захід і південний захід на нові позиції на північ від с.Мерва і по лівому березі Стиру.
   На світанку 8 липня передові роти і розвідники 403-го полку зайняли м.Берестечко і захопили міст через Стир біля с.Піски.

Пам'ятник солдатам, загиблим у Першій світовій війні.
В червні 1936 року заходами молоді Пляшеви на братській могилі солдатів
було збудовано пам'ятник, хрест на якому виготовлений 
з артилерійських  снарядів. Фото приблизно 1955 року.

Сучасний вигляд пам'ятника воякам, загиблим у Першій світовій війні.
Пляшева. Урочище "Камінчики" (фото В.Гончара, 11.03.2018)

   Всі полки, особливо 404-й полк, були вкрай перевтомлені і засмучені величезними втратами. 101-а дивізія зазнала катастрофічних втрат - 66% людського складу. Дивізія з 9 000 чоловік втратила близько 6000 вояків убитими і пораненими. Трофеями 101-ї дивізії 7 липня стали 2408 полонених солдатів та 73 офіцери, 6 легких гармат з боєкомплектом, багато гвинтівок і кулеметів, кілька траншейних гармат і велика кількість військового майна.

Джерела:

1.Надежный, Дмитрий Николаевич. Бои 10-й пех. дивизии под Луцком в июле 1916 года: (4 схемы)/Д.Надежный; Штаб РККА, Упр. по исслед. и использованию опыта войн. - [Л.]: Воен. тип. Упр. делами Наркомвоенмор и РВС СССР, 1926. - 69 с., [2] л. схем: схемы. - (Военно-историческая библиотека; вып. 14).
2.http://grwar.ru/library/Nadezhny1916/File0004.jpg
3.http://acathist.ru/en/literatura/item/boevoj-put-peredovogo-perevyazochnogo-otryada-imeni-prepodobnogo-serafima-sarovskogo-1915-1917
4.https://meshok.net/item/69904095_КАЗАКИ_НА_ПЕРЕПРАВЕ_р_СТЫРЬ_1916#&gid=1&pid=6
5.https://maslodmemoirs.wordpress.com/военный-альбом-и-и-лодкина/

Орест Гончар, учень 10 класу

Статті про історію села Пляшева:

Перша письмова згадка про Пляшеву

Бойові дії поблизу Пляшеви в період Луцького прориву

Воєнні дії біля Пляшеви у червні 1941 року

19 березня 1944 року Пляшеву було визволено від німецьких загарбників

Бойові дії поблизу Пляшеви у 1944 році