Каплиця Св. Рівноапостольної Марії Магдалини
у Пляшеві, побудована в 1875 році
З 1795 року Пляшева увійшла до Дубенського повіту Волинської губернії.
У 1850-х роках польським поміщиком Ожаровським були осушені болота в районі Пляшеви [1].
В 1861 році село належало поміщику Віктору Вітославському, адже є документ, який свідчить про викуп селянами Пляшеви землі у нього [2].
Були у Пляшеві два храми. У книзі М.Теодоровича розповідається: "Церква в ім'я Казанської ікони Божої Матері. Побудована в 1885-1887 роках на кошти прихожан (на суму в 6000 рублів). Дерев'яна на кам'яному фундаменті, з'єднана з трьохярусною дзвіницею. Поблизу її, на тому ж церковному погості, стоїть стара дерев'яна церква, побудована у 1772 році, в ім'я Св. Іоанна Златоустого. Начинням посередня. Копіїї метричних книг зберігаються з 1787 року... Землі: садиба і город 2 десятини, орних 22 десятини, сінокосу 3 десятини. Будинків для причту немає. Дворів: 44, прихожан 373. Земля піщана, лежить в низовинній місцевості, внаслідок чого весною часто затоплюється. Церква ця приписана до приходу у селі Солонів" [3]. Можливо, на початку ХІХ століття священником у Пляшеві був Констянтин Владзимировський, хоча може йтися про село Нова Пляшева [4]. У кінці ХІХ століття Пляшева стала належати до Солонівського приходу. Старожили згадують, що церква в ім'я Івана Златоустого була перенесена у село Золочівка. До цього часу збереглися у селі топоніми: Зацерква, Попівщина, Мур. В урочищі Попівщина колись був церковний сінокіс, в урочищі Мур, яке знаходиться поблизу місця, де була церква, були великі погреби, підземелля. У тих підземеллях люди переховувались під час Першої світової війни.
Проживали у селі поляки. Є згадки у метричних книгах про народження, шлюби, смерті. Згадуються Суходольські, Макарські, Лабенські, Карольські, Гоцькі та ін. [5]
У 1873 році у Пляшеві була епідемія холери, а у 1875 році селяни побудували каплицю Марії Магдалини. Кошти на побудову дав житель села Яків Лукацький. Його могила збереглася на старому цвинтарі нашого села. Напис на могилі свідчить: "Тут покоїться прах р.Б. Якова Васильовича Лукацького. Прожив на світі 60 років. Помер 28 жовтня 1891 року. Цей пам'ятник побудувала дружина його Анна Іванова". Згадують, що він працював мельником. У 1888 році був нагороджений благословенням Синоду за пожертви на церкву. Про це йдеться у газеті "Церковні відомості".
Могила Якова Лукацького
на старому цвинтарі у Пляшеві
У книзі 1884 року "Відомість довідок про судимість" згадується Залевський Пилип Іванович. Житель с.Пляшева Дубенського повіту Теслугівської волості (хлібороб), 19 років, засуджений Луцьким окружним судом по 1455 і 1453 статті, до каторожних робіт на 7 років і 4 місяці. Вирок виконаний 4 червня 1884 року [6].
Навесні 1885 року в Пляшеві спалахнула велика пожежа, згоріло 18 дворів. На той час у селі налічувалося 44 двори, в яких проживало 373 чоловік. Пожежі виникали і в наступні роки [7]. З численних згадок випливає, що у кінці ХІХ та початку ХХ століття власницею Пляшеви та інших довколишніх сіл була поміщиця Анна Граббе, дочка поета Хомякова Олексія Степановича. Згодом вона безоплатно віддала острів Журавлиху на побудову храму.
З 1898 року почали будувати Млиново-Пляшевську шосейну дорогу [8]. Про побудову дороги "Рівне-Млинів-Торговиця-Пляшева" згадується у книзі "Записки военной статистики России".
У списку населених місць Волинської губернії 1906 року вказано, що у селі Пляшеві Теслугівської волості 79 будинків, 530 жителів. Поштова адреса - Тарнавка [9].
В 1914 році у Пляшеві діяло кредитне товаритство [10].
У 1915 в селі працював млин Б.З.Янковського в оренді у П.І.Маджинського. Середня сума заробітку у рік становила 30 000 рублів, працювали на ньому двоє робітників [11]. У Пляшеві діяла церковно-приходська школа.
Багато жителів Пляшеви служили у тогочасній армії.
Чимало інформації про село можна дізнатися з старих карт. На мапі 1867 року позначені церква, цвинтар, млин, корчма, поблизу урочища Волиця, а також редути з часів Берестецької битви. На схід від села - урочище Полики. На іншій позначено, що у теперішньому урочищі Лонка був цегельний завод.
Фрагмент карти-трьохверстовки 1867 року
Пляшева на австрійській карті 1877 р.
Фрагмент карти-двохверстовки початку ХХ ст.
З 1908 року почалася будова храму-пам'ятника на Козацьких Могилах. При скиті діяв дитячий притулок.
Жителі села згадували, що у селі були місця, які сильно заносились піском. Тоді з волосної управи приїхав представник з ініціативою заліснити це урочище. Він при цьому сказав: "За несколько лет будут жердины, еще через несколько лет будут стропила, а потом балки". Щоб закріпти пісок, з Рудні-Почаївської привозили лозу, робили захисні смуги, а між ними садили посадку.
М.В.Гончар розповів, що ще до Першої світової війни багатодітна родина Борисюка Василя мала в користуванні молотарку, що приводилась в рух кіньми через кірат-механізм для передачі обертового руху на робочі органи молотарки. Чимало селян Пляшеви користувались послугами цієї молотарки. В 1914 році неподалік проходила лінія фронту. Окопна та інші земляні фортифікації російських військ проходили над заплавою ріки Стир. Влітку 1914 року дружина Василя Борисюка по дорозі до колодязя сусіда загинула під час активної перестрілки. Від вибуху снаряда господарство спалахнуло і вщент згоріло. На утриманні у господаря залишилося семеро неповнолітніх дітей.
О.М.Починюк згадує, що у селі була дерев'яна дорога, яка була побудована ще за царських часів. Очевидно, що йдеться про фашинну дорогу.
Джерела
1. https://нэб.рф/catalog/000200_000018_RU_NLR_BIBL_A_011753601/viewer/?page=17
2. http://rgia.su/old/showObject.do?object=28041404
3. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. — Почаев, 1888 — 1903, том 1-5.
4. https://dlib.rsl.ru/viewer/01006726884#?page=149
5. http://wolyn-metryki.pl/Wolyn/index.php?imie_szuk=&nazw_szuk=&miej_szuk=P%B3aszowa
6. https://dlib.rsl.ru/viewer/01005418298#?page=44
7. Верменич Я.В. "ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ УКРАЇНСЬКОЇ РСР"/Енциклопедія історії України: Т.3: Е-Й / Редкол.: В.А.Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005.-672 с.
8. http://rgia.su/old/showObject.do?object=1288657357
9. http://history.org.ua/LiberUA/SpNasMestVolGub_1906/SpNasMestVolGub_1906.pdf
10. https://ia801208.us.archive.org/8/items/joelrat1_hotmail_1820/1913_PK_Volinsk_gub_1914.pdf
11. https://vivaldi.nlr.ru/bx000022093/view#page=278
Орест Гончар, учень 11 класу
Статті про історію села Пляшева |
