Командир з’єднання “Холодний Яр” поручник Михайло Кондрас (“Великан“, “Міша”) 
і надрайонний провідник ОУН Дубенського районного проводу Юрій Дзецько ("Гроза"). Фото 1945 р.
http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/16557/file.pdf

  28 липня 1949 року у Пляшеві був затриманий місцевий мешканець Т., 1915 року народження. Його звинувачували у тому, що у 1946 році він співпрацював з членами ОУН, зокрема, з районним провідником Козинського району "Гірняком", з котрим періодично зустрічався. Під час однієї із зустрічей він передав "Гірняку" 1950 рублів, а також систематично постачав воякам УПА продукти харчування. Також його підозрювали у тому, що в 1948 році він встановив зв'язок з надрайонним провідником ОУН "Грозою" (інше псевдо "Андрій"). Його він неодноразово перевозив через річку Стир та інформував про появу військ Радянської армії в селі Пляшева. 
  Звинувачення Т. грунтувалися на показах трьох свідків, місцевих жителів Б. та Н., а також члена ОУН Дзьоби В.В, якого органи МДБ полонили у червні 1949 року.

Ордер на обшук та арешт жителя Пляшеви Ш.

  Під час обшуку в Т. було описано його майно: стодолу під соломою, корову рудої масті, двохмісячне порося та вилучено медаль "За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.". З'ясувалося, що у 1936-1938 рр. він перебував на службі у польському війську. В квітні 1942 року був вивезений в табір у польському місті Гдиня, де був задіяний у будівництві каналів. У листопаді 1942 року втік і прибув до Пляшевої, де переховувався до 1944 року. В березні 1944 р. був мобілізований в Радянську армію і прослужив до жовтня 1945 року, після чого повернувся до рідного села. 
  Т. під час допитів дав свідчення про те, що дійсно неодноразово зустрічався з членами ОУН, перевозив човном через р.Стир, а також давав рибу, оскільки займався риболовлею. Також він вказав інших місцевих жителів, котрі підтримували зв'язки з ОУН: голова сільської ради П., секретар сільської ради Б., а також мешканець села Коритно Т., до якого він у 1946 році відвіз підводою 10 кг меду, щоб той передав повстанцям.
  Збереглися відомості про псевдо членів ОУН з групи "Гірняка", з якими контактував Т.: "Горіх", "Чорноморець", "Бандурист", "Бойовий", "Гроза" (Дзецько Юрій). Усі вони загинули 6 лютого 1947 року в селі Рідків.

Бофон номіналом 200 крб. 
Бофони — однобічні (рідше двобічні) грошові документи (квитанції) ОУН і УПА. 
Їх видавали населенню за добровільно внесені або реквізовані кошти, 
у вигляді готівки, іноді продуктів харчування, одягу тощо. 

  Під час наступних допитів Т. повідомив також, що у 1946 році його односельці збирали гроші для ОУН. Він передав записку від повстанців до голови сільської ради Н. наступного змісту: "Друже Голова. Ви маєте зібрати 10000 рублів грошей для Української Повстанської Армії. "Гірняк". Збором коштів у жителів села займалися Н. та секретар сільської ради Б.
  У 1948 році, коли головою сільради був уже П., він через секретаря сільради Б. передав членам ОУН списки комсомольців та військовозабов'язаних.
  Влітку 1948 року Т., перебуваючи у млині с.Пляшева, в розмові з мельником Ш. дізнався, що той змолов центнер пшениці на борошно і має його передати воякам УПА через присутнього в млині жителя села Рідків.
  В ході допитів Т. засвідчив зв'язок з ОУН мешканця хутора Пасіка М., який часто перевозив човном повстанців через річку та проводив їх до села Гумнище Берестецького району.
  Також він згадав, що восени 1948 року на весіллі дочки сільського голови с.Солонів були присутні вояки УПА.
  Т. вважав, що про його зв'язок з ОУН знала його сусідка О., котра брала воду з колодязя в його подвір'ї в той час, коли в нього були повстанці, але та під час допиту заперечила його припущення.
  Одночасно з Т. була затримана та заарештована секретар сільської ради Б., 1923 року народження, котра займалася збором грошей у жителів с.Пляшева для УПА. Люди, які здавали гроші, отримували спеціальні талони (бофони). Б. передавала воїнам УПА газети, а також інформацію про різноманітні директиви, котрі надходили в сільську раду.
  На початку вересня 1949 року було заарештовано Ш., 1927 р.н., приймальника млина у Пляшеві. Його звинувачували в тому, що він передавав воїнам УПА борошно (300 кг протягом 1948 року). Ш. був фронтовиком, інвалідом війни, нагородженим Орденом Слави ІІІ ступеня, медаллю "За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.". Було накладено арешт на його майно: будинок, покритий бляхою, стодолу з прибудовою, хлів, корову рудої масті, свиню віком 8 місяців, кобилу та лоша. Вояки УПА дали йому псевдо "Мошкун".
  Слідство по обвинуваченню мешканців Пляшеви у співпраці з ОУН здійснював помічник оперуповноваженого Козинського РВ МДБ молодший лейтенант Марусенко. Т. та Б. були засуджені до 10 років, а Ш. - до 5 років виправно-трудових таборів.

Лейтенант Козинського райвідділу МГБ Марусенко 
з начальником винищувального батальйону Козинського району. 1948 р. 
Фото: Історична правда

    В матеріалах слідчої справи зустрічаються згадки про таких вояків УПА та членів ОУН:
1. "Черешнюк";
2. "Гроза", "Андрій" (Дзецько Юрій Володимирович. Надрайонний провідник ОУН Дубенського районного проводу, в УПА з 1944 року);
3. "Петрусь" (Давидюк Дмитро Вікторович, народився в селі Старики Козинського району у 1927 році. На час створення документа діяв під псевдом "Андрій" в надрайонному проводі ОУН "Грози");
4. "Орлик" (Онищук Василь Трохимович);
5. "Черешня" (Капінус Павло Степанович, 1921 р.н., народився у селі Ново-Миколаївка Вербського району Рівненської області. Контрольний референт Дубенського надрайонного проводу ОУН);
6. "Шум" (Іскович Іван Лазарович, в липні 1947 року вийшов з повинною, проживав на хуторі Станіслави Козинського району);
7. "Пугач" (підрайонний провідник ОУН);
8. "Ярко" (підрайонний провідник ОУН Козинського району. Вбитий восени 1948 року);
9. "Володя", "Гонта"? (Лешун? Дмитро Леонович - районний провідник ОУН Козинського району, вбитий у 1948 році);
10. "Скиба" (Фещук Антон, 1926 р.н., народився у селі Башківці Тернопільської області, боєць надрайонного проводу ОУН, в УПА з 1944 року);
11. "Костик" (Іванюк Олексій Лук'янович, народився у селі Підвисоке Козинського району. Вбитий у 1947 році);
12. "Непитай", "Микола" (Дзьоба Василь Васильович, народився в Козині у 1910 році. До кінця 1948 року діяв у групі "Володі", а потім "Ярка", які діяли на території Козинського району. На початку 1949 року був переведений у Млинівський район, у червні 1949 року захоплений живим органами МДБ);
13. "Андрій" (Давидюк Микола Федорович, народився в селі Старики Козинського району у 1926 році. Районний провідник ОУН Козинського району. Вбитий у квітні 1949 року);
14. Іскович Михайло Лазарович, народився у селі Підвисоке Козинського району. Вбитиий у 1947 році.
  Серед матеріалів справи є довідка про деякі антирадянські дії, вчинені членами ОУН на території Козинського району в період з 1947 по 1949 рр. Передусім - це страта представників радянської влади - активістів, голів сільських рад та колгоспів. 18 лютого 1948 року ними був ліквідований командир винищувальної групи Радчук В.Н.

Використано матеріали Державного архіву Рівненської області

Орест Гончар, студент І курсу
історичного факультету 
Львівського НУ імені Івана Франка

Володимир Гончар, вчитель фізики

Статті про історію села Пляшева