Молодший лейтенант Курочка Г.К.

  У квітні 2019 року на сайті було опубліковано статтю "Дії авіації в районі Пляшеви-Берестечка у роки ІІ Світової війни". До нас звернувся мешканець Івано-Франківська Ігор Фургаліяк, який тривалий час займається пошуком інформації про свого діда, Курочку Георгія Костянтиновича, стрільця-радиста бомбардувальника Пе-2, котрий безвісти зник у червні 1941 року. 
  Курочка Г.К. народився 17.08.1915 у місті Звенигородка. Закінчивши школу молодших авіаційних спеціалістів, перебував на службі у 52 сбап (рос. "скоростной бомбардировочный авиационный полк"),  котрий входив до складу 62 ад. Базувався полк у місті Овруч. Там Георгій Курочка одружився з Вандою Юрковською. У 1940 році він брав участь у радянсько-фінській війні. У червні 1941 року служив у 2 ае (авіаескадрильї) 52 сбап на посаді стрільця-радист у званні "молодший лейтенант". В полку був планерний гурток і Георгій Костянтинович навчався польотам на планері.

Георгій Курочка під час радянсько-фінської війни у 1940 році

Молодший лейтенант Г.Курочка з дружиною та сином

  До пошуків І.Фургаліяка спонукав відеосюжет про те, як Ірина Вікторівна Кузнєцова, онука майора І.К.Косенка, командира 52 сбап, шукала місце загибелі свого діда. Кузнєцова І.В. є керівником Військової історичної бібліотеки Генерального штабу ЗС РФ, тож має можливість працювати з архівами, тому І.Фургаліяк звернувся до неї за допомогою. Але після агресії Росії у 2014 році спілкування було припинено. На жаль, відкритої інформації стосовно воєнних дій 52 сбап зовсім небагато і встановити місце загибелі Г.К.Курочки важко, але, можливо, саме його літак був підбитий неподалік Пляшеви та упав на його східній околиці, у Мельницькому лісі.
  На 22 червня 1941 року у західних воєнних округах на озброєнні було лише 42 літаки Пе-2.
  В одному із документів, які збереглися у рідних Г.Курочки, вказано, що він зник безвісти 24 червня 1941 року. Невідомий склад екіпажу літака, в якому вилетів Г.Курочка в свій останній політ. Зі слів С.І.Славгородського, техніка 52 бап, на початку війни у полку було 19-20 Пе-2 і 25 літаків СБ. Частина полку на СБ перебувала на аеродромі Червона Волока за 44 км західніше Овруча, а авіаескадрилья майора Борисова на Пе-2 - на злітному майданчику біля села Хабне (зараз Поліське, за 40 км на схід від Овруча). 

Пілот і штурман Пе-2 планують майбутній політ (https://waralbum.ru/249137/)

  Розглянемо дії радянських бомбардувальників 24 червня поблизу Пляшеви (Исаев А. Величайшее танковое сражение. М.: Эксмо, Яуза, 2012. — 128 с.). 
  Швидкісні бомбардувальні полки 16-ої авіадивізії (18 СБ та Пе-2) атакували колони ворога, що рухалися через Берестечко. Було скинуто 90 авіабомб ФАБ-100, втрат бомбардувальників не було, не повернулися із розвідувального польоту лише два І-153.
  Бомбардувальники 17 ад (59 СБ і Пе-2) атакували противника в районі Бродів, хоча, імовірніше, цілі знаходилися північніше, поблизу Лешнева. Зенітним вогнем було збито 2 Пе-2, в тому числі літак майора Царькова, командира 48-го полку, увесь екіпаж загинув.
  19 авіадивізія також бомбила колони у районі Берестечка, Щуровичів, Радехова, було втрачено один СБ. Скинуто 300 ФАБ-100.
  62 ад у складі 93 СБ і Пе-2 також діяла в районі Лешнева та Щурович. Всього бомбардувальниками дивізії було скинуто 246 ФАБ-100 і 256 ФАБ-50. Втрати становили 6 літаків.
  У журналі бойових дій і обліку бойового складу управління ВПС ПЗФ (1 формування) вказано, що протягом 22-24 червня 62 ад зазнала втрат: 
- збито у повітряному бою 11 СБ;
- збито вогнем зенітної артилерії 6 СБ, 2 Пе-2;
- не повернулися із бойового завдання 2 СБ;
- знищено на аеродромах 3 СБ.
  Всього втрат - 24 літаки.
  У цьому ж документі вказано, що були підбиті 3 Пе-2, з них один сів у районі Усів(?), інший - поблизу Малина.
  Німецькими винищувачами заявлено у цей день один збитий Пе-2 (Uffz. Johannes Schiffer, 3-тя винищувальна ескадра "Удет" (Jagdgeschwader 3 «Udet», (JG3)), але не вказано місце бою. 
  Про падіння літака у Мельницькому лісі добре пам'ятали старожили села. Часто згадують про пошматовані тіла льотчиків. Починюк О. М. розповідав, що жителька Пляшеви знайшла там чоботи та парашут, які продала в Острів. Залевський Степан розповів, що літак у Мельницькому лісі впав, проте не вибухнув. Хоча вигляд знайдених фрагментів літака вказує на те, що він усе ж вибухнув при падінні. Потім люди почали розбирати його для використання матеріалів у господарстві, приходили навіть із сусіднього Вербня. Наприклад, з гвинтів потім робили ложки. Також С.Залевський розповів цікавий випадок, що відбувся на початку війни. Один із радянських літаків скинув бомби просто на поле на східній околиці села - "на Нивках". П.Я.Лотоцький згадував, що на четвертий (?) день війни, тобто 26 червня, у Пляшеві впали три літаки, один з них у Мельницькому лісі. Проте, про поховання льотчиків у лісі не згадував ніхто. 

Один із фрагментів обшивки літака із заводськими клеймами,
завдяки яким вдалося встановити його тип

  На місці падіння літака у Мельницькому лісі вдалося виявити фрагменти обшивки, приладів. На окремих шматках було виявлено заводські клейма, які дали можливість встановити, що це фрагменти літака Пе-2, виготовленого на 22-му заводі НКАП СРСР. Також про належність фрагментів Пе-2 свідчить знахідка шкали компаса А-4, що встановлювався, зокрема, на згаданому літаку. 
  Через те, що невідома точна дата катастрофи Пе-2 у лісі поблизу Пляшеви та не виявлено жодної інформації про членів його екіпажу, не можна стверджувати, що саме на цьому літаку перебував Г.К.Курочка. Можливо, це один із двох літаків 48-го полку 17 авіадивізії, втрачених у цей день, або ж взагалі був збитий в інший день. 

  Дякуємо Ігорю Вацлавовичу Фургаліяку за надану інформацію та фотоматеріали.

Орест Гончар, студент ІІ курсу
історичного факультету 
Львівського НУ імені Івана Франка
Володимир Гончар, вчитель фізики