Чотири роки тому я ближче познайомилася з дуже цікавим, допитливим, гарненьким хлопчиком Коноплюком Олександром, якого було зараховано до першого класу нашого ліцею на індивідуальну форму навчання, а я стала його вчителькою. Всі роки Саша з нетерпінням чекав мого приходу, адже ми не тільки навчалися, а й ходили на прогулянку до лісу, обговорювали кінофільми, грали у футбол з улюбленими іграшками, складали казки, фантазували. А скільки у нього книг! Тут казки, енциклопедії, повчальні твори В.Сухомлинського, «Кобзар» Тараса Шевченка, твори для позакласного читання, дитячі журнали та ін. Щось прочитав сам, щось мама чи бабуся. Хлопчик встигає навчатися, погратися з улюбленою сестричкою Василинкою , переглянути цікаві мультики, а в неділю всією сім’єю помолитися у Свято-Георгіївському чоловічому монастирі на Козацьких Могилах. Саша любить відвідувати шкільні свята,часто є їх учасником. 
  Звичайно, самостійно все не вдається, та поруч завжди хтось є. В першу чергу – любляча мама Таня – дуже працьовита, відповідальна, терпляча. Піклується про свого онука бабуся Надя – пече рогалики,тортики, ліпить пельмені. Коли потрібно шаблю чи меча змайструвати,візка полагодити – це до тата Сергія. Вміє погратися з онуком і дідусь Василь, у якого за помічницю внучка Василинка.
  Сашик, Сашунько, Сашуньо, так лагідно називають його рідні, має заповітну мрію – встати з візка і прийти в ліцей своїми ніжками. Кажуть, що якщо дуже чогось захотіти, – збудеться. Тож, дорогий Сашику, нехай збудуться усі твої мрії, сподівання, буде багато-багато причин для радості та гарного настрою. Нехай тебе завжди оточують люблячі люди. Хочу тобі побажати бути мужнім, добрим, хоробрим, здоровим і справедливим. Будь щасливий!

Галерея фотографій

Хом'як Л.В., вчителька 4 класу