Титульна сторінка метричної книги за 1855 р.
В метричних книгах духовенство реєструвало акти громадянського стану членів церкви: хрещення (народження), вінчання (шлюб), поховання (смерть) з фіксацією днів і років народження, вінчання, смерті. На західноукраїнських землях метричні книги з'явились в XVI столітті, в Наддніпрянщині в XVII столітті [1]. Ці матеріали є важливим джерелом для генеаологічних та краєзнавчих досліджень. Пляшевські церкви належали до приходу села Солонів, тому у метричних книгах зазначено жителів обох сіл. Спершу селяни Пляшеви ходили у церкву в ім'я святого Івана Златоустого, збудованої 1772 року. Копії метричних книг цього храму зберігались з 1787 року. У 1885-1887 роках була побудована церква в ім'я Казанської ікони Божої Матері [2].
Заповнювали книги священники та дяки. Один з найдавніших записів, який стосується Пляшеви - грудень 1821 року. У ньому повідомляється, що вінчалися "житель села Пляшевой Мартин Даниловь сын Михальчук крестьянин... с дочерью села Солонева Нестора Кирилова сына Романюка девицею Анною крестьянинкою же...". Вінчав у Солоневі приходський священник Стефан Новодворський. До 1861 року селяни відбували панщину, тому у записах вказано імена поміщиків, тобто власників кріпаків. Записи вказують на те, що у Пляшеві та Солоневі поміщецею була Аделія Бертольдівна: "третьего числа в апреле села Пляшевой помещици Аделии Бертольдовной крестьянина Мартына Данилова сына Чемирисюка и законной жены его Анны Несторовой дочери родилсь сын Никита, молитвовал и нарек и крещение совершал Пляшевской Иоано Златоустовской церкви священник Стефан Иоанов сын Новодворский, при крещении был дьячек Андрей Скоробацкій ". У записі також вказувався соціальний стан людей. Найчастіше - селяни. Також траплялись солдати. Наприклад, відставний лейб-піхотного Бородинського полку чітер-офіцер Іван Мельников. Один із записів повідомляє про "рекрутку" Анну Георгіївну, дочку Пастушка. "Рекрутка" - дружина рекрута. Чимало селян служили в армії, тому їх соціальний стан позначався відповідно. Наприклад, у 1880 році Макар Гончар записаний як рекрут. У 1884 та 1886 роках вказано "побілетний рядовий", що означало перебування солдата у відпустці. Згодом, у 1896 році, Макар став "запасним рядовим", оскільки він вже відслужив дійсну службу і перебував у запасі. В останній згадці вказано "відставний". Міг бути вказаний рід військ, наприклад, є згадка про "запасного матроса" Григорія Кунзерука.
Фрагмент метричної книги за грудень 1821 року
Кілька разів зустрічаються записи про "вихідців із Царства Польського" - автономної республіки у складі Російської імперії. Запис повідомляє, що у "проживаючого з Царства Польського господина" Лаврентія Уляницького та Юлії Гаврилівни народилась дочка. Поляки-католики з Пляшеви відвідували костел Святої Трійці у Берестечку, тому й записи велися там. Вдалось виявити запис про смерть ще однієї представниці Уляницьких - Схоластики Уляницької, шляхтички, померлої у 1854 році. Похована вона на "публичном приходском кладбище" у Берестечку. Польський запис 1837 року свідчить про народження у жителів Пляшеви Петра Кульчицького та Маріани (з Василевських) сина Генрика, хрещеною матір'ю дитина стала пляшевська поміщиця - Аделія Бертольдівна. У 1855 році у Казимира та Анни Ячковських народилась дочка Катажина. При хрещенні були присутні однодворець Павло Домарацький та дворянка Мар'яна Березовська [3]. Однодворець - шляхтич, який не пройшов затвердження дворянських прав. Однодвірці платили щорічний податок і підлягали рекрутській повинності, більшість з них не мали своєї землі [4].
В кінці кожного місяця та року у метричній книзі зроблено запис про загальну кількість народжених. Наприклад, У 1835 році народилось 7 хлопчиків та 10 дівчаток. У 1884 році народилось 38 дітей, наступного року - 32. А у 1886 кількість народжених сягла 52. У ті часи була висока смертність населення. У віці 60 років люди вважалися вже старими, оскільки у померлих у цей вік причина смерті - "від старості". У серпні 1855 році холера забрала життя трьох жителів Пляшеви та Солонева, з них двоє дітей.
За допомогою метричних книг можна з'ясувати імена священників та дяків у різні роки. Найдавніші записи 1810-20-их років повідомляють про священника Степана Івановича Новодворського та дяка Андрія Скоробацького. У 1841 - "дьячок из крестьян Михаил Сулол". Згодом дяком став Олександр Теребинський. У другій половині ХІХ століття cвященниками були Петро Новодворський та Іван Карашевич.
Фрагменти метричних книг
У центрі села Пляшеви знаходиться каплиця в ім'я Марії Магдалини. Народні перекази свідчать, що її фундатором був Яків Васильович Локацький. У метричних книгах вдалось віднайти кілька записів, які стосувалися роду Локацьких. Найдавніший - 1843 року, який повідомляє про шлюб дочки Василя Микитовича Локацького Анни із жителем Берестечка Євдокимом Сидоркевичем. Василь Локацький помер у 1844 році у віці п'ятдесяти років від кольок. Запис 12 лютого 1853 року вказує на народження дочки Локацького - Марини. 1 березня 1863 року у подружжя Якова та Анни Локацьких народилась дочка Євдокія. У той же день її хрестили священник Петро Новодворський та дяк Олександр Теребинський. Кумами були селянин Іван Семеняка та жителька Берестечка Анна Сидоркевич. 5 грудня 1869 року народилась дочка Варвара, а 18 березня 1873 року - Олександра. Ймовірно, що у Якова був рідний брат Гнат. Адже, один із записів свідчить, що 19 березня 1842 в сім'ї Гната Васильовича та Марії Степанівни Локацьких народився син Андрій, який був восьмим народженим хлопчиком від початку року у Пляшеві та Солоневі. Також є запис про смерть 57-ми річної Меланії Іванівни Локацької, причина смерті - "від старості". 28 жовтня 1891 року помер Яків Локацький, у віці 59-ти років від білої гарячки, як вказано у метричній книзі. Всього за той місяць померли четверо людей. З них двоє дітей, яким не було ще року, - "от черной болезни".
Також вдалося знайти згадки про село Волиця, яке було розташоване на місці сучасного урочища з такою ж назвою. Запис 1850 року повідомляє, що "Пляшевской Волицы крестьянин Михаил Евстафіев сын Лехов, и законная жена его Евфросимія Романова дочь...". На тій же Волиці у 1842 році проживали Кіндрат Петрович Бігун, Яким Дмитрович Кардаш. Вони згадуються у записі про шлюб Якимового сина Павла та жительки Пляшеви "девицы Маріи Павлова дочь... умершаго крестьянина Павла Григоріева".
Багатьох прізвищ, згаданих у метричних книгах, у Пляшеві вже немає: Драбант, Кухта, Швець, Скоробацький, Ревака, Чемирисюк, Чорнобай.
Джерела
1.https://uk.wikipedia.org/wiki/Метрична книга
2.Теодорович Н. И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. - Почаев, 1888 - 1903.
3.https://wolyn-metryki.pl/Wolyn/
4.https://uk.wikipedia.org/wiki/Однодворці
Використано матеріали Державного архіву Рівненської області
Орест Гончар, випускник ліцею,
студент І курсу
історичного факультету
Львівського НУ імені Івана Франка
Статті про історію села Пляшева |
