Схема організації зв'язку 3-ої армії (джерело)

  На території Дубенського повіту ще у ХІХ століття розташовувались частини регулярної російської армії. У Дубні та інших містах Волині базувалась 11 кавалерійська дивізія, яка брала участь ще у російсько-турецькій війні. Складалася частина з чотирьох полків:

• 11-й драгунський Ризький полк
• 11-й уланський Чугуївський полк
• 11-й гусарський Ізюмський полк
• 12-й Донський козачий полк [1]

  Частини 11 уланського Чугуївського полку розташовувались у Берестечку ще в 1877 році. Цікаво, що тоді ж у Пляшеві знаходився третій батальйон 41-го Селенгінського полку, хоча може йтись про село Нова Пляшева [2,с.152]. 16-17 червня 1914 року на Козацьких Могилах відбулися урочисті заходи. На святкування прибув полк козаків та делегація офіцерів від Ізюмського полку. Після закладки церкви солдатами був даний салют, а офіцери пронесли труну з кістками козаків [3]. На Козацькі Могили прибув з Радивилова 12-ий Донський козацький полк, який вишикувався перед храмом [5]. 
  На основі документів можна з'ясувати хід подій початку Першої світової війни у нашому краї. За кілька днів до війни у штаб Київського війського округу надходили тривожні повідомлення про скупчення угорських частин поблизу Бродів, Лешнева [11]. Розвідка встановила присутність австрійський військ у  Стремільчому [6]. Російські частини також підтягнулись до кордону. Селенгінським піхотним полком було виставлено охорону телеграфу Дубно-Млинів-Берестечко та пошти по лінії Дубно-Смордва-Берестечко. 18 липня у Волинській губернії введено воєнний стан. 19 липня у Селенгінський полк прибули солдати резерву, які проживали у Дубенському повіті. Всього прибули 1900 чоловік, з якими одразу провели вправи по стрільбі. Також полк отримав майже 340 коней з Рівненського та Дубенського повітів [12].  
  Ізюмський гусарський полк 11 кавалерійської дивізії  прибув з Клеваня спочатку у Дубно, а потім у Тараканів. Командир полку невдовзі отримав звістку про загальну мобілізацію. Ескадрони (120-150 коней) полку вирушили у прикордонні населені пункти. Командир 3-го ескадрону Ізюмського полку записав, що частина вирушає на "зимові квартири". Після оголошення мобілізації солдати отримали обмундирування та спорядження. 18 липня ескадрон вирушив у містечко Козин, де й зупинився. Вночі 26 липня командир полку прочитав маніфест про початок війни, полк перейшов кордон. О четвертій ранку почулися перші постріли біля Лешнева. Відбулися невеликі бої в районі Радехова [4]. 1-ий ескадрон полку вночі 25 липня прибув у Демидівку. Вдень ескадрон виступив на село Острів, а увечері того ж дня частина зайняла Пляшеву. Наступного дня гусари перейшли кордон на "Митницькому кордоні", що означає місце розташування прикордонного загону [8]. Схоже, що спільно з першим ескадроном діяв п'ятий та четвертий, які також прямували на Берестечко, очікуючи зустрічі з ворогом. Але бою не відбулося, і після ночівлі у Пляшеві, вони перейшли "Митницький кордон" [9,10]. У районі Козина зосередилась повністю 11-та кавалерійська дивізія, оскільки командир 5-го ескадрону вказує, що з Пляшеви він з'єднався з дивізією, яка перейшла "Митницький кордону" [9]. Дивізія розпочала бої проти австрійського ландштурму - вояків резерву, котрі були звільнені від служби, але мобілізованих під час війни. Багато з них потрапили в полон. Здебільшого це були українці (русини), поляки та євреї. Після призиву вони без жодних навчань були відправлені на жандармські пости поблизу кордону, де несли дозорну службу [13]. 
  Згодом 11-та кавалерійська дивізія зайняла лінію Лешнів-Грималівка-Корсів [7]. Про особливості місцевості російські військові дізнавались від полонених австро-угорської армії. Польські єгері розповіли, що польова дорога від Стремільчого до Радехова болотиста, що поблизу неї багато дерев та кущів. Також вони попередили про складність переправи вбрід через Стир, адже ріка швидка, з ямами [13]. Cлід вказати, що частину Волині займала 3-тя Армія РІА, а саме в районах Дубна, Рівного та ріки Горинь. Спершу штаб Армії був у Рівному, згодом - у Дубно. До складу цієї армії входили вище згадані військові частини. 4 серпня 1914 3-тя Армія отримала наказ про наступ. ХХІ корпус Армії дістав наказ вирушати на Теслугів, вздовж Стиру до Берестечка та Острова, а також до Луцька, де мав розташуватись штаб. 6 серпня авангарди корпусу повині були побудуватись вздовж лінії Боремель-Хрінники-Демидівка, а наступного дня на річці Пляшівці, також 7 серпня штаб повинен переїхати з Луцька у Демидівку [14]. 33-тя піхотна дивізія ХХІ корпусу, отримавши наказ, виступила у визначений район. 130-й Херсонський полк о шостій ранку вирушив з Дорогостаїв на Млинів. У Бокіймі полк зупинився, а "нижним чинам... была выдана гарячая пища". Згодом полк перейшов у Свищів, де отримав наказ рухатись у село Пляшівка. Похід по грунтовій дорозі був дещо складним через дощ, який йшов минулого дня. Та все ж о третій дня 6 серпня полк прибув у Пляшівку, де військові розташувались по квартирах. Проте, квартирування було тісним та незручним через, як вказано у журналі бойових дій, "...массу отрицательных качеств указанного селения...". Усі в'їзди в село були закриті караулами, а на одній із окраїн розташувалась застава та чергова частина. У разі тривоги Херсонський полк повинен був розташуватись в  Острові. Через деякий час полк вирушив у села Коритне та Полуничне [15]. 132-й Бендерський піхотний полк цієї ж дивізії 7 серпня розташувався в Острові, а 7-ма рота полку охороняла переправу у Хотині. 8 серпня 33-тя піхотна дивізія повністю вирушила на Лешнів [16].
  Цікаво, що перші бої 1914 року у нашому краї згадані у книзі М.О.Шолохова "Тихий Дон". Герой твору - Григорій Мелехов, воює у складі 12-го Донського козацького полку. "...перевалив австрийскую  границу,  продвигалась  11-я  кавалерийская дивизия. Части ее, с боем забрав Лешнюв и Броды, топтались на месте, - к австрийцам подвалило подкрепление, и венгерская кавалерия с наскоку шла на нашу конницу, тревожа ее и тесня к Бродам. Григорий Мелехов после боя под городом Лешнювом  тяжело  переламывал  в себе нудную нутряную боль...", "...11-я кавалерийская дивизия после занятия Лешнюва с  боем  прошла  через Станиславчик, Радзивиллов, Броды и 15 августа  развернулась  возле  города Каменка-Струмилово...". 
  Цікаво, що у творі загдується село Горовищук у районі Берестечка: "...От корчмы до деревни Горовищук гусеницами ползли пехотные части, обозы, батареи, лазареты. Чувствовалось смертное дыхание близких боев. У деревни Берестечко четвертую сотню обогнал командир полка Каледин. С ним рядом ехал войсковой старшина. Григорий, провожая глазами статную фигуру полковника, слышал, как войсковой старшина, волнуясь, говорил ему: - На трехверстке, Василий Максимович, не обозначена эта деревушка. Мы можем попасть в неловкое положение...". Ймовірно, село вигадане автором, адже не згадується в жодних інших джерелах.

Джерела

1.http://ria1914.info
2.https://runivers.ru/upload/iblock/195/11.pdf
3.https://xn--90ax2c.xn--p1ai/catalog/000200_000018_RU_NLR_BIBL_A_011753633/viewer/?page=12
4.Журнал военным действиям 3-го эскадрона 11-го гусарского Изюмского полка с 13 июля 1914 года по 24 июля 1915 года
5.https://berestechko.in.ua/kozatski-mohyly/istoriya-stvorennya/
6.Сводка сведений о противнике, полученных в штаб 3-й армии за 26-е июля
7.Сводка сведений о боевых действиях частей 3-й Армии с 26-го июля по 5-е августа 1914 года
8.Журнал военных действий 1 эскадрона 11-го гусарского Изюмского полка
9.Журнал военных действий 5-го эскадрона 11-го гусарского Изюмского полка
10.Журнал военных действий 4-го эскадрона 11-го гусарского Изюмского полка с 17 июля 1914 г. по 12.07.1915 г.
11.Сведения за 24.07.1914. 3-я Армия, генерал-майор Бабиков
12.Журнал военных действий 41-го пехотного Селенгинского полка с 13 июня по 25 августа 1914 г.
13.Сводка № 1 сведений, полученных в Штабе 3-й Армии опросом военнопленных
14.Приказ войскам 3 армии Юго-Западного фронта
15.Журнал военных действий 130-го пехотного Херсонского полка с 16 июля 1914 по 4 января 1915
16.Журнал военных действий 132-го пехотного Бендерского полка с 26-го июля 1914 года по 10-е февраля 1915 года

Орест Гончар, випускник ліцею,
студент І курсу історичного факультету 
Львівського НУ імені Івана Франка

Статті про історію села Пляшева