Окопи (траншеї) з траверсами
періоду Першої світової війни на околиці Пляшеви
Під час Першої та Другої світових війн у нашій місцевості відбувалися активні бойові дії. Свідченням цих подій є багаточисленні залишки оборонних споруд (окопів, бліндажів). Частина їх зруйнована, але ті, які розташовані в межах лісових масивів, непогано збереглися.
У лісі на північно-східній околиці збереглися залишки укріпленої смуги оборонних позиції РІА, збудованих у 1916 році. На різних ділянках кількість ліній окопів різна і становить від двох до п'яти. Відстань між лініями окопів - від 70 до 200 м.
Фотографія зведення переправи через Стир поблизу Пляшеви.
Сфотографовано 19.08.1917 року з австрійського літака-розвідника з висоти 800 метрів.
На фото добре помітно зигзагоподібні траншеї, траншеї з траверсами, ходи сполучення.
Австрійські солдати в окопах повного профілю з сходиною,
яка давала можливість стріляти поверх брустверу
(сфотографовано, ймовірно, поблизу Берестечка)
Джерело
Аерофотознімок, зроблений німецьким літаком-розвідником 22 липня 1944 року.
У центрі - аеродром з розміщеними на ньому радянськими літаками.
Червоними лініями виділені лінії окопів.
Джерело
Базовим елементом укріпленої позиції були стрілецькі окопи для стрільби стоячи (повного профілю) - з бруствером, внутрішнім валом та бліндажами. Окопи для стрільби стоячи і ходи сполучення називали траншеями, а окопи для стрільби лежачи або з коліна - ложементами. Для захисту від осколків у випадку прямого попадання снаряду окоп робили зигзагоподібним з довжиною однієї ланки зигзагу 12-16 кроків. Якщо окоп був прямолінійним, то для захисту від осколків та прикриття входів до укриттів використовували траверси - поперечні вали в окопі. Між бойовою лінією і укриттями, а також в напрямку окопів для резервів, були прокладені ходи сполучення - глибокі зигзагоподібні рови, призначені для переміщення підрозділів на передову та для евакуації з передової в тил. Сторона ходів сполучення в бік ворога прикривалася насипом.
Бліндажі - найбільш потужна споруда в окопі, яка могла витримувати вогонь навіть важкої артилерії. Бліндаж був розрахований на 15-25 людей, мав 2 виходи, протиосколкові та протигазові переборки і був з'єднаний з окопом ходом сполучення.
Схема облаштування бліндажу.
"Вказівки по укріпленню позицій". Вид.2
Штаб Верховного головнокомандуючого. - Пг.:
Військова типографія Імператриці Катерини Великої, 1916.
Залишки бліндажів, збудованих у 1916 році
(с.Пляшева)
Також в окопах були укриття-щілини і жилі приміщення - землянки. Щілина ("вовча нора", "лисяча нора") - ніша, викопана в передній стінці окопа та розрахована на одну людину. Перед окопами створювали мережу дротяних загороджень, підступи до яких часто були заміновані.
Володимир Гончар, вчитель фізики
Орест Гончар, студент І курсу
історичного факультету
Львівського НУ імені Івана Франка,
випускник Пляшевського ліцею
Статті про історію села Пляшева |