У 1940-1950-х рр. минулого століття чимало жителів Пляшеви воювали у складі УПА. Одним з вояків був Антон Федорович Василевський, який належав до повстанської армії  з березня по червень 1944 року. На початку літа він був заарештований органами НКВД та направлений до Києва. Згідно з анкетою арештованого, Антон народився у 1915 році у селі Пляшева. Працював у своєму господарстві, хоча за спеціальністю був слюсарем. У ніяких партіях не перебував, батьки - з селян-середняків. Описано також майно, яким володів до 1929 року: хата, 2 га землі, двоє коней та корова. Серед всього іншого зазначено, що у 1935 році був засуджений на 7 місяців тюрми польським судом за порушення правил полювання.
  Перший допит відбувся 4 липня. Найбільше слідчого цікавили обставини потрапляння заарештованого до УПА. Це відбулося 23 березня, коли до його хати прийшли четверо озброєних повстанців. За словами Антона, це відбувалося у селі Рогізне. Того дня у селі було мобілізовано близько ста чоловік. Спершу новобранці тренувалися без зброї, їм проводили лекції з політичного виховання і навіть інформували про міжнародні новини. Через деякий час їх почали навчати користуватися гарматою.Командиром сотні був повстанець на псевдо "Береза". Підрозділ входив до складу куреня "Бувалого", місцем дислокації виступав "Кременецький ліс". Антону присвоїли псевдо "Жду" та зарахували до артилерійського розрахунку.  У квітні сотня, де служив Антон, зазнала серйозних втрат у бою з Червоною армією. Після цього чоловік повернувся додому, а потім знову пішов до побратимів. Цього разу його відправили до лісу біля села Смордва Вербівського району, де він діяв у групі з повстанцями "Луговим" та "Ватажком". Останній дав Василевському нове псевдо - "Микола", а також видав гвинтівку та майже півсотні патронів. Пізніше зброя буде виступати як речовий доказ на суді. 8 червня група була раптово захоплена бійцями червоноарміцями, "Луговий" та "Ватажок" загинули. 

  Увечері 5 липня відбувся ще один допит. На ньому повстанцеві було оголошено обвинувачувальний акт "за зраду СРСР", участь в УПА та бої з Червоною армією. В обвинуваченні також зазначено, що у період німецької окупації чоловік два роки працював у Німеччині.   
  Наступний допит відбувся 16 липня. Слідчий почав з питання про біографію затриманого. До 1929 року Антон Василевський вчився, одночасно працював пастухом. У 1934 році у сільській кузні вивчав слюсарну справу, якою займався до кінця 30-х років. З початком Другої світової війни як громадянин Польщі був призваний до армії, де встиг послужити 6 місяців, після чого повернувся додому, куди вже прийшла Червона Армія. Було утворено колгосп. Антон спершу працював у кузні, а потім продавцем кооперативу. За словами чоловіка, у період німецької окупація він хворів, а попрацювати в кузні зміг лише 2 місяці. З приходом Червоної армії Василевського було мобілізовано до УПА. 
  27 липня відбулося судове засідання щодо справи Антона Василевського під головуванням капітана юстиції Молокова та учасників - капітана Макситенка і молодшого лейтенанта Бризгалова. На запитання судей чоловік давав ті ж відповіді, що й слідчим. Тривало судове засідання трохи більше двох годин. Того ж дня винесено вирок вищої міри покарання - розстрілу, з конфіскацією усього майна. 
  У 1991 році Василевського Антона Федоровича було реабілітовано. Справа зберігається в управлінні СБУ у Рівненській області.

Орест Гончар, студент ІІ курсу
історичного факультету 
Львівського НУ імені Івана Франка

Статті про історію села Пляшева