Друзі Олександра Коноплюка, учні 6 класу, вирішили зробити йому сюрприз, завітавши до нього додому. Оскільки бабуся Надя не знала, що всі домовились не попереджати Сашу, тому ненароком обмовилась, що прийдуть хлопці та дівчата. Для Сашика це була несподівана звістка! Тому коли я прийшла проводити уроки, бачила, як він був дуже схвильований і повністю налаштований на зустріч, хоча жодним словом не обмовився, що знає про прихід однокласників. Але весь час прислухався до чогось і поглядав на двері. Коли я запитувала у нього, кого він виглядає, у чому справа, то лише мовчав і щиро сміявся. Дуже зворушливо було за цим спостерігати. Для мене це означало, що Сашику можна довіряти таємниці. Він справжній друг, адже не хотів мене засмучувати тим, що він знає. Не дивлячись на все те, його радості не було меж, коли в кімнату зайшли друзі з гостинчиками. Це було щось неймовірне! Емоції переповнювали всіх! Ще одним сюрпризом для Сашика став альбом «Мої шкільні роки», який започаткували учні та вчителі хлопчика, зробивши фотографії з 1 класу по сьогоднішній день.

  Діти дуже весело провели час! Грали у настільний футбол, шашки. Цікаво проходила гра «Абетка», під час якої всі мали змогу продемонструвати свій словниковий запас, і до якої іноді долучалась також трирічна Василинка. Шашковий турнір між Софійкою і Сашком – це теж окрема тема. Мене дуже вразило, як Софійка піддавлася Саші, щоб не образити його, а він піддавався їй, як дівчинці, яка йому подобається. І так догралися до нічиєї! Також всі поділилися тим, хто які  грає комп’ютерні ігри, а ще переглянули деякі відео Сашика у Тік Тоці. Зустріч завершилася чаюванням з тортом та фруктами. 
  Дякуємо рідним Саші, які гостинно прийняли діток.

Вараницька В.В., вчителька української мови та літератури