Спалювання листя та сухого бадилля – стало традиційним для українців, але навіщо зберігати шкідливі традиції? Чи знаєте ви, яка велика шкода наноситься здоров’ю людини при спаленні однієї тонни рослинних залишків? В цей час в повітря вивільняється близько 9 кг мікрочастинок диму, до складу якого входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і різноманітні канцерогенні сполуки.
  Коли листя тліє без доступу кисню, з нього виділяється бензопірен, який викликає ракові захворювання. Поряд з тим з диму виділяються діоксини, які є дуже отруйними для людей. Якщо ж залишки городини під час дозрівання оброблялись пестицидами, то отримуємо додаткову шкоду (містить пестициди картопляне бадилля, яке найчастіше спалюють восени, вони потрапляють у нього при знищенні колорадських жуків).

  Окрім шкоди здоров’ю людини, спалювання городніх залишків та листя впливає на екологію – разом з цим спалюються корисні комахи, птахи, тварини, руйнується ґрунтовий покрив, гинуть ґрунтоутворюючі організми, забруднюється атмосфера.
  На місці підпалу нормальне життя рослин і комах відновлюється лише через 5-6 років, але дуже часто не відновлюється ніколи.
  Також така боротьба із городнім «сміттям» підвищує ризик пожеж.

  Варто знайти більш гуманний спосіб утилізації городніх залишків, який не руйнуватиме навколишнє середовище, людей та їх здоров’я. Таким способом, наприклад, є компостування. Через рік після закладки компост послужить корисним добривом і це буде не лише безпечно, але й корисно!
  14 квітня у Пляшевському ліцеї серед учасників освітнього процесу було проведено інформаційну екохвилинку із розповсюдженням пам’яток «Зберегти чистоту повітря просто».

Оксана Польова, вчителька біології та екології Пляшевського ліцею