Ліс Курасівщина був ще за часів Берестецької битви. Про це можна дізнатися з діаріуша Станіслава Освенціма, де вказується, що з правого боку від королівського табору були великі ліси, які тягнулися до Лішнева та Щуровичів [1]. Про ліс Курасівщина згадував М.І.Костомаров [2]. За часів Польської республіки Курасівщина стала місцем полювання. Мешканець Пляшеви Залевський Степан згадував, що "садок був, пані там жила. А трохи далі був загороджений парк, звіринець, на Курасівщині. Туди пани їхали на полювання. Були там зайці, лиси, кози. Був великий ліс. Були там в загорожі влаштовані пастки, що коли тварина хотіла втекти, то її там придушувало. Але під час війни все було зруйновано, ліс вирубаний. Дерева звідти возили на "Біндюгу". І там сплавляли далі."

Ліс Курасівщина на мапі середини ХІХ століття 
http://freemap.com.ua/karty-ukrainy/karty-trexverstovki-s-privyazkoj-dlya-gps

Курасівщина на початку XX століття
http://freemap.com.ua/karty-ukrainy/karty-dvuxverstovki

  Відомо, що на Курасівщині була церква. Про побудову церкви єдеться у книзі М. Теодоровича [3]. Під час святкування 900-річчя православ'я на Волині був здійснений хресний хід із Почаєва. У книзі описується зустріч ікони Почаївської Божої Матері біля Берестечка. "Шлях від Хотина до Берестечка 15 верст. За дві версти від Берестечка, в уроч. Курасівщина, св. Ікона була зустріта місцевим духовенством... тут по дорозі прилягають поля селян с.Солонева, яке залишилось у стороні від маршруту. Ці селяни поставили біля дороги стіл з хлібом і сіллю і просили відслужити на їм полях молебень перед святою Іконою...". З цієї згадки можна дізнатись імена тодішнього священника Солонева: Іоан Карашевич. Цікаво, що на свято прибули і православні чехи з Вовковий та Рогізного. А через австрійський кордон переходили галичани, через що на кордоні та в найближчих селах появилось багато жандармів, сторожів та агентів, які охороняли кордон.

Каплиця Почаївської Богоматері в урочищі Курасівщина 
на польській тактичній карті західної України 1924-1939 рр.
http://www.etomesto.ru/map-ukraine_zapad/

  Та найцікавішим є те, що у книзі записано:  "На місці цієї зустрічі, в урочищі Курасівщина, прихожани Берестечка дали обітницю побудувати каплицю в ім'я Почаївської Богоматері". Каплиця таки була побудована. Вона є позначена на польській карті 1933 року. Олександр Минович Починюк (Починок) згадує, що "була на Курасівщині мурована каплиця, я їздив коло неї. То за Польщі вона була". Залевський Степан та Залевська Оксана розповідали, що "загорожа там була дуже велика, дерев'яна. Мама, як були невеликі, то були там кілька раз. Там була польська церква, монастир, там були "матечки". Ще потім на тому куті були такі руїни, "мураки" були там з неї".     

Джерела

1. Виткалов В.Г., Пономарьова Т.О. Берестецька битва 1651 року мовою документів: за матеріалами наукової спадщини І.К. Свєшнікова. Хрестоматія. - Рівне: РДГУ, 2005. - 404 с.
2. Свєшніков І. К. Битва під Берестечком. — Львів: Слово, 1992. — 304 с.
3. http://history.org.ua/LiberUA/GorVl_1893/GorVl_1893.pdf

Орест Гончар, учень 11 класу

Статті про історію села Пляшева:

Перша письмова згадка про Пляшеву

Бойові дії поблизу Пляшеви в період Луцького прориву

Воєнні дії біля Пляшеви у червні 1941 року

19 березня 1944 року Пляшеву було визволено від німецьких загарбників

Бойові дії поблизу Пляшеви у 1944 році

Про урочище Волиця

Наш край у 1917-1921 рр.

Козацькі могили під Берестечком

Воєнні події XIX ст. у нашому краї

Розкопки на Журавлисі та Монастирщині у 1910 році

Діяльність українських повстанців у Пляшеві

Про урочище Курасівщина