Козацькі Могили у 1950-х роках. 
Праворуч - архімандрит Олексій.
https://poglyad.te.ua

  У 1939 році до Пляшеви прийшла радянська влада. Жителі села згадували, що "перші совєти" були добрішими до людей, ніж ті, які прийшли у 1944 році. На початку 1940 року Пляшева стала центром однойменної сільської Ради у складі Козинського району. В грудні цього ж року відбулися вибори до Пляшевської сільської Ради. Першим головою сільради обрали місцевого жителя С.С.Бігунського. З 1939 року у початковій школі учителював місцевий житель Ляшук Микола Якович [2].
  Незабаром дрібні селянські господарства об’єдналися в сільськогосподарську артіль. Першим головою її правління став К.О.Невинний. Осередком комсомольців керував М.А.Орлов. Розпочали роботу клуб, хата-читальня. В клубі запрацювали гуртки художньої самодіяльності [1].
  У 1941-1944 рр. Пляшева була під німецькою окупацією. 
  В жовтні 1948 року у Пляшеві відновлено колгосп «Перемога».  Спочатку до колгоспу вступило 41 господарство. Землі в його розпорядженні було 210 га. З реманенту було 14 плугів, 10 культиваторів, 2 віялки, 1 косарка-самоскидка, 6 молотарок. Під урожай 1949 року засіяли  81 га озимих [1]. Першим головою правління обрали Бориса Володимировича Дмитрука, згодом - Яворського С.І. Починюк Олександр Минович розповідав, що спершу колгосп був зроблений в "Осаді" (польській військовій колонії поблизу Пляшеви). Як згадувала Григор'єва Олександра Григорівна, у колгосп все забирали примусово. В 1945 році відновили школу. Приїхали в наше село дві молоді вчительки – Підласа Марія Григорівна та Окусок Марія  Кирилівна – випускниці Городнянського педагогічного училища Чернігівської області. Підласа М. Г. очолила школу і була її керівником наступні 5 років. В школі було 6 класних кімнат. До 1950 р. школа була початковою, а з 1950-го – семирічка. Вчитель історії Довбиш Григорій Миколайович був захоплений історичною минувшиною с.Пляшева.  Уже в вересні 1951 р. він разом з учнями старших класів досліджував правий берег р.Стир. На відстані приблизно 200 м від школи річка, підмивши берег, вимила знаряддя праці і мисливства стародавніх людей [2]. 

Млин на р.Пляшівці

  Михайло Володимирович Гончар розповів, що на р.Пляшівці було побудовано два водяні млини. Один з них працював до 70-х років ХХ століття, обслуговуючи не тільки жителів Пляшеви, а й навколишніх сіл. В 1951-1952 роках в млині було встановлено електричний генератор потужністю 50 кВт для освітлення села. Згодом генератор працював від приводу дизельного двигуна. Обслуговував електроустаткування Петро Лотоцький – перший сільський електрик. Для молотьби зернових культур використовували молотарку "Дунав", яку приводив у рух паровий локомотив. Для приведення в дію паровика використовували дрова, переважно дубові. В паровик постійно доливали воду, яку привозили кіньми підлітки з р.Пляшівки, воду набирали відрами у трьохсотлітрову ємність. До паровика постійно тягнулась вервечка драбиняків, навантажених снопами. Від молотарки зерно відвозили до комори. З 13-ої години, по свистку паровика, оголошувався обід до 15-ої години. Згодом у Пляшеві появилися перші автомобілі. Вантажною машиною ГАЗ-51 керував Пилипей Володимир Захарович. На ГАЗ-51А працював Григор'єв Петро Григорович. Автомобілі часто виходили з ладу, зястрягали під час бездоріжжя. 

Хор села Пляшева,  1948 р.

Колгоспники с.Пляшева біля автомобіля ГАЗ-51А
(Фото надала Сьомак Л.Я.)

  Вже в 1950 році у село один раз в тиждень прибувала кінопересувка з автономним електрогенератором. Спочатку фільми демонструвалися в просторому коридорі сільської школи на вулиці Надстирянській, а згодом - в одній із кімнат хати Антонюк Анастасії, яка використовувалася як клуб. Після березня 1944 року у селі був створений гарнізон. Був дерев'яний будинок, вежа. У ньому чергували солдати, один з них був на прізвище Марусенко, та сільські хлопці. Вони мали на озброєнні гвинтівки. Влаштовували облави на бійців УПА. М.В.Гончар був очевидцем однієї з облав. Троє людей у шинелях переслідували чоловіка, чулися постріли. Він побіг до "Муру" (там зараз двір сім'ї Хом'яків), після чого - в урочище Попівщина (заболочений луг поблизу гирла Пляшівки) та переплив Стир. Ймовірно, що він біг до криївки у лісі Перемильщина.
  Якийсь час колгосп називався "Колгосп імені Молотова". У 1950-х роках головою колгоспу став О.Т.Козаков, слюсар з Липецької області РРФСР. Він користувався кінним транспортом для пересування по території колгоспу. Візником спершу був Шаула Мойсей, згодом - Трачук Іван, який у вечірній час неодноразово жартома лякав голову колгоспу "хлопцями з лісу". При цьому Козаков ховався під сидіння воза. Голова колгоспу був товариською та простою людиною. Спочатку проживав у садибі Чирського Петра, а потім був побудований дерев'яний будинок (зараз приміщення магазину "Все для дому").
 У 1954 році колгосп став називатися "Колгосп імені Богдана Хмельницького". Тоді ж він об'єднався з колгоспом села Острів "Зоря комунізму" [1]. Також, у 1954 році був побудований клуб.

Джерела

1. Верменич Я.В. "ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ УКРАЇНСЬКОЇ РСР"/Енциклопедія історії України: Т.3: Е-Й/Редкол.: В.А.Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005.-672 с.
2. http://pl-school.at.ua/index/istorija_liceyu/0-15

Орест Гончар, учень 11 класу

Статті про історію села Пляшева:

Перша письмова згадка про Пляшеву

Бойові дії поблизу Пляшеви в період Луцького прориву

Воєнні дії біля Пляшеви у червні 1941 року

19 березня 1944 року Пляшеву було визволено від німецьких загарбників

Бойові дії поблизу Пляшеви у 1944 році

Про урочище Волиця

Наш край у 1917-1921 рр.

Козацькі могили під Берестечком

Воєнні події XIX ст. у нашому краї

Розкопки на Журавлисі та Монастирщині у 1910 році

Діяльність українських повстанців у Пляшеві

Про урочище Курасівщина

Пляшева у 1921-1939 роках

Пляшева у радянський період (1939-1954 рр.)